b000001314 - page 111
193.
ЕЖЕГОДНИКЪ.
194.
монашескаго
Иларіонть
первоначально
былъ
на-
стоятелемъ
Флорищевогі
пустыни
въ
Горохов-
скомъ
уѣздѣ.
Вѣсть
объ
особенао
благоче-
стивой
жизни его
дошла до
Царя
Ѳеодора
Алексѣевича;
онъ
пожелалъ
вндѣть
самъ
мѣ-
сто
пребыванія
Иларіона
и
отправплся
на
богомолье
во
Флорищеву
пѵстынь,
въ
1681
году.
Вскорѣ
послѣ
того
Суздальскэя
архі-
егшскопія
осталась
безъ
пастыря.
Царь
Ѳео-
доръ
Алексѣевечь:
„судп
достоііна
быти
ве~
лвкаго
архіерейскаго
достопнства
строптеля
блаженваго
Иларіона,
представи
его
святѣй-
ШЩІ
патріарху
Іоаьиму
Московскѳму
и
все-
му
свящеппому
собору;
святѣпшііі
же
пат-
ріархъ
по
соизволенііо
царя
п
великаго
князя
Ѳеодора
Алексѣевича,,
съ
освлщенньшъ
собо-
ромъ,
жптіе
блаженпаго
Иларіона
по
священ-
нымъ
канонамъ испытавше
п
рукоположпша
его
на
степень
архіепнскопства
богоспасае-
іныхъ
градовъ
Суждаля
п
Юрьева,
декемврія
11
дня,
1190
{16Щ
года.
По
семъ
благоче-
стивѣіішій
Царь
Ѳеодоръ
Алексѣевнчь
по со-
вѣту
со
святѢіішпііъ
патріархоыъ
Іоакпмомъ
п
со
всѣмъ
свящепнымъ
соборомъ^
почтиша
wadb
Суждам
лштрополгею,
ради
быешаго
въ
пемъ
дррвилго
тШШМ
И
возведенъ
бысть
иреосвятенный
Иларіонъ архіепископъ
на
митрополію,
Марта
25
дня
7190
года.
Отпу-
ская
же
его
царь
п
Великіп
князь
изъ
Моск-
вы
даде
ему
изъ
своихъ
царскихъ
сокровищь
шіогая
дарованія
святой церкви
потреб-
кая.
(
)
Въ
чнслѣ
царскпхъ
подарковъ ыптрополпту
былъ
пожалованъ
саккосъ
золото-травчатый,
богатип
матерій,
на
недіъ
по
оплечью,
ру-
кавамъ
и
подолу
вышито
по
малиновому
бар-
хату
золотомъ,
вязью:
„іѣта
7190
марта
въ
25
"день
возведепъ
первыіі
на
митроподію
(і4)
См.
Житіе
іфеосв.
Иларіона
и
„Исторетеское
собраніе
о
бо-
rocnacaeMOHT.
градѣ
Сужда.іѣ,"
ішочаря
Аианія
Ѳедоро
В
а
стр.
174
и
175.
преосвященный
Иларіонъ
архіеппскопъ
Суж-
далю
и
Юрьеву,
вь
царствуЕощемъ
градѣ
Москвѣ,
въ
соборѣ
Благовѣщенія
ІІресвятыя
Богородпцы,
что на
сѣнехъ
у
Государя."
Въ
этомъ самомъ
саккосѣ
преосвященный
Ила-
ріонъ
изображенъ
на
современномъ
портретѣ,
въ
ростъ,
стоящій
на
орлѣ
и
осѣняющій
ди-
киріомъ
и
триіиріемъ
въ
царскпхъ
дверяхъ,
обращеині>ііі
лпцомъ
въ
лѣвую
стороиу,
какъ
бы
произносящііі:
„Благодаримъ
Господа".
Портретъ
ппсапъмаслямьиш
красками
на
по-
лотнѣ,
длиноіо
2у
2
аршина
п
I'/a
арш.
ши-
раны;
находился
онъ
'въ
суздэльскомъ
архі-
ерейскомъ
домѣ,
но
по
перенесеніи
архіерей-
ской
каѳедры
во
Владиміръ^
епископомъ
Ксе-
нофоптомъ
пстребовапъ
въ
здѣшнііі
архіереп-
скііі
домъ.
Самый
жо
саккосъ
жалованный,
взятъ
въ
ризнпцу
Владимірскаго
додіа
еще
прежде,
въ
1798
году,
когда
суздальскому
епископу
Виктору
предппсано
было
перемѣ-
ститься
изъ
Суздаля
во
Владн>иръ.
Преосвященный
мстрополптъ
былъ
на
архі-
ерейскомъ
престолѣ
въ
Суздалѣ
26
лѣтъ;
за
трп
года до
кончпны
ослѣпъ,
преставился
1708
года
14-
декабря
и
положенъ
въ
собор-
номъ
xpasr^
въ
углу
у
входныхъ
сѣверныхъ
дверей.
При
падгробіп
его
стоятъ
два его
деревяпные
носохи
п
грудиоіі
портретъ
въ
клобукѣ,
въ
мантіп. По
з
іявлепію,
іхЪ
бывшему
Владпмірскому
еппскопу
ѲеоФану,
о
томъ,
что
портрету,
изображающему
преосв.
Иларіона
въ
исторпческомъ
саккосѣ
п
въ
служебномъ
по-
ложеніи
всего
прилпчнѣе
быть
предъ
гробомъ
святителя,
преосвященный
еппскопъ
ѲеоФанъ
оставляя
паству
въ
1866
году,
изъявилъ
же-
ланіе
передать
этотъ
портретъ
въ
Суздаль-
скій
соборный
храмъ,
п
по
порученію
его,
портретъ
доставлепъ
мноіо
соборному
про-
тоіерею
А.
Е.
Кроткову;
1і
ноября
того
же
1866
года,
въ
день
тезоименитства
святите-
ля
Иларіона,
(въ
этотъ
день
церковь
чтитъ
25
1...,101,102,103,104,105,106,107,108,109,110
112,113,114,115,116,117,118,119,120,121,...194