b000001831

— 247 — нятія, какъ прежде, а лишь отдѣльныѳ слоги, отдѣльные звуки, и такимъ образомъ каждое слово пзображалось уже не однимъ рисункомъ, а соединеніемъ нѣсколышхъ рисунковъ. Вмѣстѣ съ тѣмъ п самп рисунки, ради удобства, все болѣе п болѣе подвергались сокращеніямъ п упроще- ніямъ, и наконецъ до того измѣнились, что превратпдись въ настоящія буквы, въ которыхъ прн поверхпостномъ взглядѣ трудно отыскать дажѳ отдаленное сходство съ первоначальными фпгурами. Это уже есть послѣд- няя фонетическая эпоха въ развитіи письма, эпоха, начавшаяся гіеро- глифами и клинописыо и завершившаяся появленіемъ семитическаго алфа вита, потомство котораго господствуетъ и нынѣ во всѳмъ почти мірѣ. Архаическіе. Древніе. Классическіе. Средне-вѣковые. т я a >в< і о § « рь И н Греческій (кадмейокій). Древне- итадійокій. Древне- гречеокій. Арамейскій. ІОжно-семи- тическій. Этруокііі. Латинскіп. Умбрійокій. Оскокій. Греческій. Унціальный латинокій. Руническій. Кирилдица. Греческій куроивный. Коптскій. Современные. Итальянскій Испанскій. Французскій. Англійскій. НѣмецкШ. Голлаидскій. Шведокій. Датскіп. Славянскій (катол.;. Русскій. Болгарскій. Сербскій. Глаголица. Адбанскій. Квадратный Раши. еврейскій. Нѣмѳцкій курсивъ шаргона. І[альмирскш.< Иранокій. Бактрііскш. Мельхитокій. Несторіанскій. Іаковитскій. Мандейскій. Эстрангело Хауранити- ческій. На б а Т ейскій.( ^^ Пехлеви. Зендъ. Сабѳйскій. Гимьяритокій. Эѳіопскій. Сафа. Асока. Пали. Деванагари. Монгольскій. Кадмыцкій. Манджурскій. Арабскій. Турецкій. Персидокій. Армянокій. Грузинскій. Амгарокій. Сіамскій. Яванскій. Цейлонскій. Корейокій. Тдбетскій. Гуджарайокій. Кашмирскій. Бенгадьскій. Малайскій. Канарскій. Генеалогическая таблица алфавитовъ міра.