141.
ЕЖЕГО
ДНИ
КЪ.
142:
—
j
-
»
П
^tii-jaqOI
агя
оцІІ
|
Суздальскіи
С4»бо|»ііыві
жііамъ
а*огві-
дества
Богоматсрга,
нъ
коицѣ
ЖѴІІ
иЬка.
f I
О
U
0
G
\
U'
оставилъ
еще
ліножество
литературныхъ
тру-
довъ,
важныхъ
для
исторіи Грріи
п
грѵзии-^
ской
церкви.
Болѣе
замѣчательиьіе
пзъ
иихъ:
а)
книга,
подъ
заглавіемъ
,,Мартприка"—
это
жизнеописанія
гр)зинскихъ
м^ченпиовъ,
царей
ѵ
царицъ
и
лиць,
пострадавшихъ
за
вѣрѵ
и
отечество
въ
борьбѣ
съ
огнепоклонниками
и
м^сульмапамп;
Ь)
,,Мзаѵіетквелеба''
(тготовый
отвѣтъ)
—
книга^
написанная
противъ
исповѣ-
данія
вѣры
католнковъ,
армянъ
и
несторіанъ;
с)
^Цкобпль
ситкваоба-
1
(=\іѣрное
ллопо),
писаиная
ямбпческими
стихами;
содержитъ
въ
себѣ
драгоцѣнныя
извѣстія
для
ір^зинской
псторіа
и
литерат^ры. Она
издана
въ
1853
і\
въ
ТифлисѢ
господ.
Іосселіани
(коспптанни-
комъ
Петербхргской
дѵхсвиоп
аьадеміи)
съ
предисловіемъ,
на
которое
мы
выше
ссылались.
(I)
,,Богосіовіе
-
'
въ
4-
т.;
е)*
ѵ
Исторія
Ефѳс-
скаго
собора
1
'
—
тодкованія
на
посланія
Ап.
Ііавла
и
псалмы
и
др.
Кромѣ
того
Антоній
миого
переводилъ
съ
р^сскаго,
латвнскаго
и
др.
языковъ; 3aM'fc4aTejbHbie
озъ
переводовъ;
а)
„Философія"'
Ба^мейстера,
б)
„Фпзика"
ВольФа^
в)
,Дамень
вѣры"
СтеФана
Лвор-
скэго
и
ын.
др.
Въ
7
1783
г
,
по
заключеніи
трактата
да-
ремъ
Иракліемъ
и
Екатериною
II»
католикосъ
Антоній
назначенъ
членомъ
сѵнода,
а
сиустя
5
лѣтъ
послѣ
сего
его
уже
нестало
въ
жи-
выхъ.
Тѣло
Антонія
погребеио
въ
Мцхет-
скомъ
соборіц
тамъ
же,
гдѣ
впослѣдствіи
погребено
и
тѣло
сподвижника
ёго
царя
Ираклія
(
І
').
Сообц.
Дѣкств.
чл.
свящ.
А.
СервицкіЬ.
«rzjja
'
(
і4
)
Ист. груз.
іерархіи
М.
1826. стр. 4-2.
Иача.іо
сбиорнаго
храма.
Во.чобновдонія
храма:
ііри
Юріи
Владн-
міровичѣ
Додгорукомъ,
при
ВсевОлодѣІІІ, Георгіѣ
Всеволодовичѣ
и
въ
1528
году.
Внутреішее
состояніе
храма
въ
концѣ
ХТП
вѣЕа-
Оігаси
собора
1683
года.
Вілады
царя
Ѳеодора
Аіексѣевича.
Над-
щіси
на нцхъ.
Митрополиіъ
Иларіояъ.
Иришествіе
царя
Іоаина
АлеЕсѣевича
въ
Суждаль
въ
1684
году.
Рукописное
евангедіе.
Сак-
косъ
Иларіона Митроцолпта.
Совреііеииыи
іюртретъ
его
въ
соборѣ.
Замѣчательные
памятншш
древносйі
съ
над.-шсями
въ
ризнпцѣ
Суз-
даіьскаго
собора
въ
настоящее
время:
каменный
амулетъ,
воздухг.
н
покровы.
fllo
описямъ
iGS&
года.)
Въ
коіщѣ
X
вѣка,
по
водвореніи
христіан-
ства
въ
странѣ
С}ждальскоп,
при
св.
равпо-
апостолыюмъ
князѣ
Владимірѣ,
воздвиггіутъ
въ
Суждалѣ
первьйі
храмъ
въ
честь
Рожде-
стпа
Пресвятыя Богородвцы
первопрестоль-
никомъ
с^здальскамъ
св.
опископомъ
Ѳеодо-
ромъ;
храмъ
былъ
лзбовыіі,
объ
одиомъ
вер-
хѣ.
Въ
1096-мъ
году
,,Олегъ
(')
прпде
къ
Суждалю
и
слышавъ
яко
пдетъ
по
немъ
Мстиславъ,
повелѣ
зажещп
Суждаль
городъ,.
токмо
остася
дворъ
«онастырскій
Печерска-
го
монастыря
и
церкы,
яже тамо
есть
свя-
таго
Дпмитрея,
юже
бѣ
далъ
Ефремъ
н
сселы."
(
2
)
Въ
этотъ
пожаръ
погибъ
первона-
чальныіі
храмъ
п
на
мѣстѣ
его
церковь
ио-
вая создана
В.
К.
Владпміромъ
Мономахомъ
и
блаженнымъ
епископомъ
Ефремомъ.
(
5
)
Достовѣрпое
пачало
соборнаго
храма
ка-
меннаго
прпнадлежить
кнаженію
Георгія
Вла-
диміровпча
Долгорукаго;
когда
онъ
созидалъ
(і)
Олегъ Святославичь
кн.
Черниговскій,
сынъ
В.
К.
СвятослаЕа
Лрославича.
(*)
Дѣт.
no
Лавр.
списку.
Изд.
Археогр.
Ком.
1372'
г.
стр.
230.
(
s
)
Св.
митропоаитъ
Ефремъ,
епископъ
Переяславскіи
(около
1092
—
1097
г.)
изъ
русскихъ,
любпмецъ
В. К.
Изяслава,
пострижеипиаі
Оеодосіева
Печерскагб
монастыря,
для
которато
въ
Конставтивопол-*!
сппсалъ
Уставъ
Студіискіи.
Древн.
Рус.
Ист.
до
Монг.
шя.
М.
Н.
Погодипа.
Т. П стр.
929.
