-- 51 — ІЯКО БЪІСТЬ, НДЪІН ПОуТЬМЬ Н ВОІ^НІШ №Г0, ВНДѢБЪ И БЪ ТЛКОН 0Д6ЖН соѵфллго, н мьнѣвъ, іяко №дннъ ё оѵБОгъіхъ іесть, гм №Моу: ѵьрно<- рн^ьѵв, сб БО тъі по Бскѵ днн поро^дьнъ І6СН, л^ъ же троѵдьнъ СЪІ, н €6 не могоѵ ни конн ъ^слтн, нъ снце сътБорнв^: да а^ъ тн д;кгоу нл во^ѣ, ТЪІ же могъін на конн ѣхатн, бСіАДн на конь, тоже влжснъін съ вьсіАкъінмь съмѣренніемь бъстабъ, с«дб на конн, а юномоу же легъШЮ НА ВО^Ъ, Н НДіАШб ПОуТЬМЬ, рАДОуіАСД Н СЛАБА БА, Н І6ГДА ЖС Бъ;;др«МААШбсіА, тъгдл же със«дъ н текъ, ндіяАше въскрАН коніа, дон* деже оѵтроѵдіААшесд. тн тако пакъі на конь въсддіАіііб. ѵасто же оуже ;;оріАМъ въсходіАфемъ н вельможАмъ ѣдоѵціемъ къ кніа^ю, н н^дАлеѵА по:;нАБъшб влженААго, н съсѣдъше съ конь, покланіаахоѵсіа ОѴБО Блженоѵоумоѵ оцю нАшемоу «^еюдосню, тъгда же глагола отрокоу: се оуже, ѵадо, сбѣтъ іесть, бъсіадн на конь свои, онъ же вндсвъ, іеже тАко вьсн поклоніАхоутьсА іемоу, н оужАсеса въ оумѣ н трелетьнъ сы, въстА н въсѣде на конь, тн тдко понде поутьмь, д прпдоеьноуоумоу «еюдосню на во:;ѣ сѣдіАфю, вен же БоліАре сърѣтъше, по- «лоніАхоусіА емоу: тАѵе дошьдъшю іемоѵ МАНАстъірід, н се, ншедъше «ьсіА БрАТНіх, поклонншАСА 1€моу ДО ;;емліі\, тоже отрокъ БОЛЬМН оѵжАшесіА, помъішліАА въ сеБ«, кто сь №сть, іеже тдко вьсн ПОКЛОНІДютьсА іемоу; н іемъ н ^д роукоу, въведе н въ трАпе;;ьннцю, тдѵе повела іемоу дАтн «стн н пнтн, іелнко хоціеть, юфе же н коундмн томоу ДАВъ, отъпоустн н..... Снце БО прпдБьномоу н пръБЛАженомоу оцю нАшемоу, «^есодосню, ЛАСОуфЮ СТАДО СВОіе съ ВСАКЪІНМЬ БЛГОѴЬСТНіеМЪ н ѴНСТОТОЮ, Н і€фе же и ЖНТН№ СБ0І6 съ БЪ^ДЬрЬЖАННіеМЬ Н ПОДБНГЪМЬ НСПрДБЛІАЮфЮ, БЪІСТЬ БЪ то времА съмАтенніе ,н«како & вьселоукдвААго врдгА въ трьхъ кънд;;ьхъ, Брдтнн соуфбмъ по плътн, ідкоже дъв«мл Брднь СЪТБОрНТН НД іеДННОГО СТДрѣНШААГО СН БрДТА, ХОЛЮБЬЦА, НЖС ПО нстн- «І« БОЛЮБЬЦА, Н^АСЛАВА, Т0Ж6 ТАКО ТЪ ПрОГЪНАНЪ БЪІСТЬ ^ грдДА СТОЛЬфэрыа, ъж. прці^кнъ, § 18. —троудьнъ утруждеяъ, усталъ. — сътворнЕіі дв. ч. 1 л. —ко;;ь повозка. 9. покАлнйхоутьса: съ наращеніеиъ ~ть, § 42. 10. дошьдъшю требуехъ род. н. безъ предлога <?о, § 187. —до ^емла, ви. до ;бмлд, род. п. ед. ч, — іемъ при?, прош. дѣйст. отъ итм. 11. Ш вьсбяоук. Брягл отъ дьявола. — сыіатенніе въ трьзсъ къня;ь;ѵъ, когда СвятославъЧерниговскійнВсеволодъ Переяславскій, Яросдавичн, соедннпвшись вмѣстѣ (дъв«мл ЕрЯНЬ сътворнтн нл іедііного), изгнали Изяслава (въ 1073 г.); послѣ того Святославъ занялъЕіевскін престолъ ноставался въ неыъ до саиоЁ своей кончины, послѣдовавшей въ 1076 году. Слѣдоваѵельно, опясываеиыя здѣсь отношенія между Овятославомъ и Ѳеодосібіиъ принадлежатъ къ послѣднииъ годаиъжизниэтогоигумена. —врАТНн соуфбмъ: собират. имя въ един. ч. согласовано съ причаст. во мя., см. ВЪ Лѣт. Нест. 5 и 72. — СН врята, своего, § 147. 12. онвмя дв. ч. дат. самостоят., 4*
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4