b000001961

— 13 — оѵѵдііііттаіАсд, гла: лрокДіЯтн оѵкландіі?!:шт6нсд отъ ^апобъднн тбонхъ. тѣмь же н САМЪ СА похвлдн, гдд: Коль сладъка словсса тбоіа, плѵе медА оустомъ монмъ, н г;лконъ оустъ твокхъ пАѵе тъісдшта ^лата н среврА, н Бъспѣтъ, гдд: Бъ:;дрАдоуБ!>сд т^ъ о сдовесьхъ тбонхъ, іако оврѣтліА корнсть мъногоу- Корнсть Бо нАреѵб сдобксл бжніа, гдд. Ійко ОБрѣтохъ, недостоннъ съі, такъ дяръ, №Ж6 мн СА пооуѵдтн СДОВбСЬМЪ твонмъ дьнь н ношть. То мъі, БрАтніА, порА:;оумънмъ н послоушАнмъ рА2;оѵмьнъімА оутн- 4 мл, н порл:;оѵмѣнмъ сндоу н пооѵѵенніе стыхъ кннгъ. Посдоушлн ты жнтьд стллго БлснлніА н стАлго Тюл' рлтоустАЛго н стллго кнрндл ф'ГЛОСОфЛ Н ННѢХЪ МНОГЪ СТЪІНХЪ, КЛКО Н ТН СЪПЬрБЛ, ПОВѢДАЮТЬ о ннхъ рбКОуШТе, Н^МЛАДА прнДбЖЛЛХОѴ стыхъ КННГЪ, тоже Н на ДОБрЛіЛ ДѢЛА ПОДБНГНОуШЛСД. БНЖЬ, КЛКО ТН НЛѴДТЪКЪ ДОБрЪІНМЪ ДѢЛОМЪ пооуубннк СТЪГНХЪ КННГЪ. ДА ТѢМН, БрлтніА, н слмн ПОДБНГНѢМЪСД НА поуть ЖНТНІЛ нхъ н нл дѣдл нхъ, н пооѵѵнмъсд Бънноѵ кннжьнъінмъ словесьмъ, твордфе волю нхъ ілкоже бсддть, дл н бѣѵьнъігл жн;;нн достоннн воуДбМЪ, ВЪ ВѢКЪІ лмннь. 2. Поученіе дѣтямъ. ^енофонтл, ісже гдл къ сномл свонмл. 5 Л;?*^ УізіД* рекоѵ вамл. ѵдокѣуд жнтніа отнтн хоштю. кѣстл во, КЛКО ВЪ жнтнн семь жнхъ вероукъ!, клко отъ вьсѣхъ уьстьнъ бѣхъ н ляБнмъ, не САНА рлдн Б6ДНКА, нъ норювъмь Ббднкъмь. Не оукорнхъ никого же, не вереднхъ, н никого же не окдеветлхъ, нн навидѣхъ ннкомоуже. Нн рА:;гнѣвлхъсд нн на когоже, нн на мала, нн на велнкА. Не остлБнхъ цркве ежнд веѵеръ, нн ^лоутрл, нн полоудне. Не прѣі^ьрѣхъ ннштинхъ, нн ОСТЛБНХЪ стрлньнА и пеѵлльнл, не прѣ:;ьрѣхъ ннкъгдА ^ вставнымъ д, § 24. —ОЕрѣтякі вм. -яи. — корнсть — коръість. —мъногоѵ вм. мъногА. —тдкъ такой. — кже пооухдтнсд, § 136. 4. порлі^оѵміінмъ повелит, накл., съ№. —снііоѵ вм. снлж. —кирила, вм. Кирилла, т.-е. славян'скаго первоучителя. — МНОГЪ вм. мъногъ род. п. мн. ч. въ кратк. формѣ. — съпьрвд вм. древн. съпрьЕД. — повѣддють вм. -ккть. — прнлбЯ!ЛЛ,ѵоѵ вм. ■?(«, требуетъ род. п.—подЕнгноушясд вм. подвнгняішяся.—вняіь русская, форма, вм. виікдь, § 20. —поутьвм. пжть. —вънноѵ вм. въннж, др.-русск, воину; сложено изъ въ и ннъ, § 88, —вояю вм. воліііі. —вѣѵьнъіа вм. бѣѵьнъш. — Еоѵдемъ вм. Бжденъ. 5. Къ двонмъ сыновьямъ; потому въ этомъ поученіи постоянно встрѣчается двойств, ч. — уядѣ зват. п. ДБ. ч. —уедовѣѴй вм. -ѵя. —отнтн, вм. отънтн, требуетъ род. п. безъ предлога, § 187. —ве^яоукъі вм. ве^ъ джкм, безъ лукавства. —ккбнмъ вм. люенмъ. —норовъ и вбрбднтн русск. полногласныя формывм. нравъ н връднтн, § 13.— вблнкъмь ТВ. п. един. ч. муж. рода въ краткой формѣ, § 77. —подоудне вм. похоудьнб. 6. ннштнн;№, какъ прилагат., въ полной формѣ, § 77. —пеѵмь опис^ кою вм. пбѵядь: окончаніе -аль = •ѣлъ, § 60. —?дкджтеннн вм, ?дкяютеннн. —довротоу вм. -тж. —тжжю (вм. хо^ка) русская форма, вм. уоуждж илц еще вѣрнѣе фоуждж, § 20.

RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4