- - — 251 — скаго содержанія X вѣка; нооящей названіе: Rabani expositlo super missam. Предлагаю его и въ подлинникѣ; и въ переводѣ : Phol ende Wodan vuorun zi holza: du wart demo Balderes voloa sin vuoz birenkit: thu biguolen Sinthgunt, Sunnd era suister; thu biguolen Frija, Volla era uister; thu biguolen Wodan, so he wola conda, sose benrenki, sose bluotrenkl , sose lidirenkt , ben zi bena , bluot zi bluoda , lid si geliden , sose gelimida sin. Переводъ: «Фоль и Воданъ поѣхали въ лѣсъ ; тамъ у Бальдера жеребенокъ вывихнулъ себѣ ногу ; изаговаривала его Зинтгунтъ и Зунна; сестра ея; заговаривала его Фрія и Фолла, сестра ея; заговаривалъ его и Воданъ, какъ только умѣлъ; и костей вывихъ, и крови вывихъ (bluotrenki?), и членовъ вывихъ, кость съ костью, кровь оъ кровью, суставъ съ суставомъ, да будетъ спаяно.» Изъ сличенія этого древне-Нѣмецкаго стихотворевія съ нашимъ стариинымъ заговоромъ выводимъ слѣдующее. Во-первыхъ : Руоскій памятникъ смѣшиваетъ идеи христіанскія съ преданіями языческшш, между тѣмъ какъНѣмецкій является въ овоемъ первобытномъ язычеокомъ видѣ. Во-вторыхъ: наше произведеніе , содержа въ себѣ остатокъ древнѣйшей Формулы, сохранило только самый заговоръ — что и требовалось для домашняго обихода при заговариваніи переломовъ ; Нѣмецкое же къ заклятію присовокупило цѣлую басню о событіи, по случаю котораго будто бы возникло заклятіе. Отсюда мы видимъ: во-первыхъ, что заклинанія идутъ непосредственно отъ періода языческаго, и во-вторыхъ, стоятъ въ тѣснѣйшей связи съ первобытной эпической ноэзіею, входятъ въ древнѣйшій эпическій миѳъ, какъ отдѣльные эппзоды. Знакомып съ наніпмп народными бберегами или заклятіями припомнптъ, что многіе пзъ нихъ, подобно древне-Нѣмецкому стихотворенію, при самомъ заговорѣ, направленномъ къ практическому унотребленііб, разсказываютъ цѣлыя исторіи: или, лучше сказать, самый оберегъ чаото имѣетъ ха-
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4