b000000590

женцемъ Персш, ішослѣдсгвіи перешедшнмъ въ Исламъ, Абдал- лахъ -бенъ-Мокаффа (+762) и изданная С. де Сасй подъ вы- шеприисденны.мъ заглавіемъ «Каіііаіі еі Вітпаіі» т. е. «пря- модушный и лукавый» (въ индшскихъ памятникахъ «Кагаіака» и «Ватапака»), по имени двухъ шакаловъ, фигурирующпхъ въ ней въ качествѣ дѣйствующихъ дицъ. Сюжетъ всѣхъ раз- сказовъ здѣсь сосредоточивается на томъ, чго лукавый шакалъ настраиваетъ льва-властелина противъ быка, который считается царскимъ другомъ, и въ то же время подбиваетъ быка воз- стать противъ льва, будто бы нарушающаго ихъ дружбу. Хотя интрига и удается, — левъ умерщвляетъ быка; но и самого царедворца — интригана въ концѣ концовъ постигаетъ та же участь, когда всѣ его крамолы сдѣлались извѣстными льву. Въ такую-то рамку и вставленъ цѣлый рядъ исторій, которыя влагаются въ уста «прямодушнаго» и «лукаваго» царедвор- цевъ 8 ). О происхожденіи арабской Калилы ва Димны изъ пеглевійской редакціи свидѣтельствуетъ между прочимъ нреди- 8 ) Переводъ съ этого арабскаго текста на нѣмецкомъ языкѣ изданъ въ 1839 г. въ Штуттгартѣ V. Рііііірр "ѴѴоІІГ подъ за- главіемъ: «Ваз Висіі сіег 'ѴѴеіаеп, іп ІинІ; - ішсі Іеііггеісііеп Ег- гаііііш^еп сіез тйіасЬеп РІііІоаорЬеп Вісіраі. — По ангдійсіш: «Ка- Ша апсі Вішпа, ог іііе йіЫез о! Вісіраі ігапзіаіесі ітопі Іііе АгаЪіс, Ъу ^ѴіпсІЬаіп КтйсІіЬііИ. ОхГогсІ. 1819. — Затѣмъ ѵ (і/ Воиіак. 1836. 1 ѵ. — Тоже издано въ Беіііі — шкі Са- Іііа ішсі Вітпа, еіпе Ееісііе тогаіізсііег ішсі роіііінсііег ГаЪеІп сіез РЫІозорІіеп Вісіраі, апз йет агаЪізсІіеп ѵ. Н. Ноітѣое. СЬгізііапіа, 1832.— Рагз ѵѳгзіопіз агаѣісае ИЬгі Соіаііа іѵа ВітпаЬ, зіѵе Мпііапші Вісіраі рііііозорііі Іийі, іп пзшп апййопш есіііа аЪ Непгісо АІЪеііо ЗсІшИепз, Ьп^сііті Ваіаѵ. 1786. — Наконецъ, весьма важный для знакомства съ древнѣйшшми редакціямж Кали- лы ва Димны трудъ І§'паяіо Оіііііі , Зіпсііі зиі Іезіо АгаЪо сіеі ЫЬго сіі СаШа е Вішпа. Еош. 1873.