b000000575

В22 іизіа, ср. Р. ПтріепЪасЬ, Ыегтез, 1867, II, р. 355; о формахъ ііисіив, тіпс- іит, ріпсіог см. Р. Nеие 2 II, р. 563. 105. РегПио: рукописи; В1. — регріііо: „Іідиог іп ѵазе регііиіі, ѵаз іряит віѵе сіотиз регріиіі". Противъ него основательно ЕиЬикеп.: пага йиеге поп кпі ііт 1і^ио^ сіісііиг, вес! еі аііа". См. Воекіі асі Вэріі. Апіі§. ѵ. 964: „Вепи (Іазіепі^е, \ѵоѵоп осіег \ѵогап осіег \ѵогаиз еі^аз Шеззі, теіічі пасЬ апіікет ВргасЬоеЪгаисЬ зеІЬег Шеззепсі §епаппі". Ср. Сіс. Віѵ. I, 34, 74: Негсиііздие зітиіасгит тиНо зисіоге тапаѵіі. Ъіѵ. ХЬ, 39,9: тапапііа зап^иіпе зроііа. Тас. Апп. II, 23 ехй'.: аіѵеі шапапіез рег Іаіеѵа. Оѵісі. Газі. II, 839: сиііег зііііапз заприте, ісі. Меі. ѴШ, 401 зд.: зап^иіпе тиііо ѵізсега Іарза Йиипі; ісі. іЬісі VI, 312: еі Іасгітаз еііат пипс тагшога гаапапі; пр. 106. Тасеге: АО ; іасегі — другія рукописи и Донатъ, представляя, оче- видно, болѣе позднее чтеніе; въ оборотѣ асс. с. іпі. опущенъ вин. пд. нодле- жащаго. н. пр., Еип. 142. 205. 794., вин. пд. дополненія — Еіш. 519; здѣсь опущены оба вин. пда, потому что изъ связи рѣчи ясно видно, кто долженъ быть подлежащимъ кт. іасеге. 113. Недие рег аеіаіет еііат сіит роіегаі: рукописи (за исключеніеыъ одного сосі. Ьеісіепз. см. ЛѴезІегІіоѵ. асі Іі. 1.) читаютъ роѣиегаі; В1. и П.: ро- Іія егаі; безъ надобности, можно оставаться ближе къ рукописпому преданію. Смыслъ требуетъ нарѣчія „пока еще", т. е., еііат с1ига ; сохранившееся въ еііаішйй В 2 , &іат: (:Гі Е, ибо еііатіига (невозможное тутъ по своему значенію) есть искаженіе болѣе рѣдкаго еііат сіит, какъ Сіс. асі Аіі. IV, 5, 2 рукопи- си тоже читаютъ еііаіпішп вм. еііат сіит, см. Наікі Тигз. II, р. 599. Слѣ- дов., и здѣсь нужно писать; педие рег аеіаіет еііат сіит роіегаі, ср. Ріаиі. Міі. 984 (Ьогепг): педие еззе Ьіс еііат сіит зсіат; Рзеисі. 940: иат пііііі еііат сіит Ьаградаѵіі. Тег. Наиі. 229: педие еііат сіит зсіі раіег. 117. Восеге, есіисаге: рукописи, чтеніе невозможное; Шуіиз — есінсеге; пра- вильно: 1) у ІІлавта и Теренція въ соединеніи съ сіосеге употребляется есіи- сеге, а не есіисаге, ср. Апсі. 274. Ріаиі. Мозі. 177 (Ьогепг); 2) ѵ. 156 Фед- рія, повторяя слова Ѳаиды, говорить прямо есіихіі, а не ейисаѵіі.— Ііа иі зі: рукописи вопреки размѣру; Кіѵіиз — ііа иіі зі; можно бы было также ііісіет иі зі, ср. РЬ. 409: ііісіет иі со§паіа зі зіі, что немпогимъ только больше уда- ляется отъ рукописнаго преданія. 127. Розііііа: Тег. Ансі. 936 Б1 и Меіззпег, подчиняясь авторитету Ьасіітаппа (асі Ьисгеі. II, 719) ввели слово розііЬі, встрѣчающееся у Плавта, но совершенно чуждое Теренцію, хотя всѣ рукописи читаютъ розііііа. Развѣ слово розііііа представляетъ трохей, а не кретикъ, который, благодаря ирра- ціональному ііроизношенію гласной і (см. Согззеп 2 II, р. 624. 625 зс^.) въ просодическоиъ отношеніи можетъ имѣть значеніе спондея (Е. Кіоіг, Ашігіа асі ѵ. 936). 129. N6 Ьос диісіет іасеЪіі Рагтепо. ОЬ, (ІиЬіитпе ісі езі? Рукописи и