b000000575

304 V. 6. Пап Іёрійит ііЬі ѵізйтві, зсеіиз, поз іпгісіеге? Ру. Штіит. Ра. Зідиісіет ізіис іприпе ЬаЬиегіз... Ру. Ѵегйт? Ра. Ееййат Ьег- сіе. Ру. Сгёйо: 8ей іп йіет ізіис, Рагтепо, езі Гогіаззе, диой гаіпаге. Ти іага репйеЬіз, асіиіезсепіет диі зіиііию поЫШаз 20. Па^ііііз еі еипйет іпйісаз: иіегдие іп іе ехетріа ёйепі. 1020. Ра. Киіійз зит. Ру. Піс рго іііо тйпеге ііЬі Ьопбз езі ЬаЬііиз: аЬео. Ра. Е^отеі тео іпйісіб тізег диазі збгех Іюсііе рёгіі. РЬ. 781 и противополагаются между собою ргаевеш и іп сііет; здѣсь противо- полагаются іп (ііет и іаш, ибо послѣднее указываетъ на дѣйствіе, которое иди наступаетъ уже иди немедленно наступить, Ріаиі. Еркі. П, 2, 72: іііе диісіеш аиі іаш Ьіс айегіі аиі іаш айезі. 1019. РепйеЫз: также Ріаиі. Авіп. 610; полнѣе репІепіет ріесіі РЬ. 220; репсіепіет ѵегЪегіЬиз саесіі Ріаиі. Мозі. 1152. репсіепіет іосііат йіітиііз Ріаиі. Меп. 951. Рабовъ, наказываемыхъ плетью, обыкновенно подвѣшивали на особо существовавшихъ для этого висѣлицахъ (ср. Кіоіг Ехсигз а(1 Апсі. V, 2, 20. Вескег— МащнагсН Аііегііі. V, 1, р. 192 ад.), причемъ нерѣдко къ ногамъ ихъ привязывались зиачитедьныя тяжести, ср. Ріаиі. Азіп. 299 эд.— О чтеніи этого стиха см. Крит. Прибав. — ШЫШав: есть ѵох шесііа, ср. Сіс. ой. I, 4, 9: ([иосі, еііашзі поігііііаіиш поп віі, Іашеп Ьопезіиш зіі. и і(1. іѣісі. II, 7, 16: сніиз еві, ргзеіег сеіегов поЫІіІаІа сгисіеіііаз. 1020. Ѵіегдие — есіепі: см. ѵ. 1 здд. — Объ ехетріа есіеге см. ѵ. 944. 1021. ШШиз зит: см. ѵ. 216. Эти слова Парменонъ произноситъ про себя. — Ніс — Ііопов-. Ііопоз съ значеніемъ „награда" нерѣдко и въ прозѣ, Сіс. Еовс. Аш. 37, 108. 47, 137. 1021. С^иазі зогсх: „ргоргішп вогісшп езі ѵеі зігісіеге сіагіпз, ({наш ши- гез, ѵеі зігереге ша§І8, сит оЬгойипі ІѴіѵоІа; асі (|иаш ѵосет шиШ зе іпіеп- сіепіез, (іиатѵіз рег іепеѣгаз посііз ігапзіщииі; еоз". Бопаі. — Едотеі тео іп- сігсіо регіі: „ргоѵегЪіиш іп еоз, диі ірзі зе ргосіипі." Бопаі. — Носііе: безъ вся- каго отношенія къ настоящему времени, ср. Наиі. 574, особенно въугрозахъ, Апсі. 196. 866. — Послѣ этихъ словъ Парменонъ, хотя остается на сценѣ, но такъ, что вновь ноявляющіяся лица, Ѳразонъ и Гнаѳонъ, его не видатъ.