b000000575

296 У. 4. (Зиой е§о пипщиага ѵісіі і'іегі пёдне ѵеііт. Ра. (^иа аисіасіа Тапіит Йсіпиз аіійеі? Ру. ^иіс^ ііа «Іапіит»? Ра. Аи поп Ьос тахитіітзі? (^іш Іюто рго тоесЬо іітсцгага ѵйіі; ш сіото тегсігісіа Ргёпсіі диеігщиат? Ру. Кёзсіо. Ра. Аі пе Ьос пёзсіаііз, Руііііаз: Бісо, есіісо ѵбЬіз, позігит еззе Шит егііет Шіит. Ру. Нею, 960. 40. 'ОЬзесго, аи із езі;? Ра. Кёдиат іи Шит Тііаіз ѵіт Пегі зіпаі! 'Аідие а(1со аиіет дибг пОп е§оте<; іиіго ее? Ру. Ѵкіе, Рагтепо, ^иі(і а^аз, пе педие іііі ргозіз ёі Іи регеаз: пат Ьос риіапі;, требительно соединеніе шиМз юосііз, изъ котораго произошло нарѣчіе шиііі- шосіік, ср. Ьогаіг Ріаиі МП. 656. Мозі. 772; у Теренція оно 4 раза: АпД. , 939. Наиі. 320. Ріі. 465. Нес. 280; сліянію способствовало слабое произноше- ніе звука 5, ср. Согззеп 2 II, р. 655. 954. Ш (зсіі. сопіідаѵіі) цісісіет (еиш). — Огапіе, иі пе — {асегеі: Пи- ѳія довольно жестоко отнимаетъ у Парменона даже послѣднюіо надежду-, на- дежду на заступничество Ѳаиды. 955. (^гМ йіз ; таже просодія Ріаиі. Мозі. 1021: ій аіз, ,сы. ѵ. 252. — 8езе Ш циой—тоесЫв зоіеі: зсіі. еі Гасіигиш. Пойманнаго прелюбодѣя оскорб- ленный могъ подвергнуть какому угодно наказанііо, могъ даже его убить; у Римлянъ можно было убить также жену, нарушившую вѣрность, ср. Оеіі. X, 23. Ног. 8егт. I, 2, 37 — 46 перечисляетъ разныя наказанія; что они дѣй- ствительно примѣнялись на практикѣ, примѣры тому приводитъ Ѵаі. Мах. VI, 1, із; 956. (^иа аисіасіа — аисіеі: см. ѵ. 585. — (^иісі гіа іапіит:. ІІиоія притво- ряется, что въ жестокости Хремета не видитъ ничего особеннаго; это еще сильнѣе раздражаетъ Парменона. 958. Іп сіото тегеігісіа: прелюбодѣяніе, совершенное въ домѣ терпимос- ти, хотя бы даже съ чужою женою, не считалось преступленіемъ, Аи^изИп. Сіѵ. Веі XIV, 16; Іех Боіопіз, ^^^ае рагйт ехзіаі арисі Ьузіаш, рагііш арий Ріиіагсііиш, Па ІіаЬеі: пе диіз рго шоесііо ргеЬепйііог іп еа, (цгае ѵеі іп 1и- рапагі ѵеі риЫісе ргозіаі. С^иіпі. V, 10, 39: оссійізіі айиИегоз, дио(1 Іех рег- шіШі, зесі диіа іп Іирапагі, саейез езі ср. М. VII, 3, 10: асіиііегіит еві сит аііепа ихоге сіоші соіге: ап еііаш іп Іирапагі? 959. Жезсіо: Пиѳія очень хорошо понимаетъ основательность ' возражепія Парменона, но не признается въ этомъ передъ нимъ; слѣдующія слова іюка- зываютъ, , какъ это мнимое невѣдѣніе Пиѳіи сильно бѣситъ Парменона. 960. Мозігит — егііет (Шит: см. ѵ. 289. 961. Нет, оЪзесго, ап із езі: Пиѳія притворяется изумленною и испу- -..«Ч -а ЖГ