b000000575

V. 4. 295 Ру. Вісат: ѵіг^іпст ізіага, ТЬаійі Іккііе дпае Допб сіаіазі, 8 сі 8 еат Ьіпс сіѵёт ёвзе? еі Гга^гет еіиз ёззе айргіте пбЬіІею? 950. 30. Ра. Кёзсіо. Ру. Аідиі зіс тѵепіазі. ёат ізіе Ьіс ѵіііаѵіі тізег. 'ІПе иЬі ісі гезсіѵіі Гасіит Міег ѵіоіепііззітиз, Ра. ОиМпат Гесіі? Ру. СбпІідаѵіЧ ргшйт еит тізегіз тосііз. Ра. Сбп1і§аѵіі? Ру. 'Еі диійею огаиіе, йі пе ісі йсеге!, Тііаійе. Ра. ^и1(^ аіз? Ру. Шпс тіпаіиг рогго зёзе ісі диой тоесЫз зоіеі... г 955. 35. Апсі. 235: оррегіаг, и! зсіат питдиійпат Ііаес іигЬа Ігізѣіііае айіегаі — Шті пат: см. ѵ. 272. 947. АМихіі: см. ѵ. 98. — АсШезсепіиІит: посредствспгь уменьшительной формы Пиѳія намекаетъ на неразуміе молодаго человѣка или, вѣрнѣе, маль- чика, вслѣдствіе чего вся отвѣтственность за его нроступокъ надаетъ на Иар- менона. 948. Яиісі На: см. ѵ. 723. — Сесіо: см. ѵ. 162. 949. Уігдгпет, ^иав — Лаіазі, зсіз еат—еззе: см. ѵ. 926. 950. Шпс:~ех Аіііса; такъ Аікі. 833: Шаш Іііпс сіѵеш еззе аіипі; о нарѣчіи, употребллемомъ съ значеніемъ опредѣленіл, см. ѵ. 234. — Легкомыс- ленный постунбкъ Хереи нолучаетъ характеръ уголовнаго преступленія, коль скоро оскорбленная имъ дѣвушка оказывается Аѳинскою гражданкою, и Пар- менонъ хорошо нонимаетъ, какая тяжелая отвѣтственность тогда падаетъ на него, какъ на виновника всей этой исторіи. — Еат — еіиз: односложно носред- ствомъ синицезиса. — Асіргіте: это неупотребительное у Цицерона и Цезаря на- рѣчіе часто встрѣчается у писателей до-классическихъ, но только въ соеди- неніи съ нрилагагелышми, Апй. 61. Нес. 247. Ріані Тгіп. 373. Изъ писате- лей классической эпохи только однажды ^р. Ай. 13, 3. 951. Иезсіо: отвѣчаетъ совершенно растерянно Парменонъ, пораженный непріятною вѣстью. — Же:— сіѵіз АШса еззе. ЪоЧ.ТіоІепііззітиз: нослѣ этого грозпаго эпитета Пиѳія съ цѣлью пому- чить Иарменона останавливается, точно она отъ волненія не можетъ продол- жать своей рѣчи. Парменонъ, напуганный всѣмъ ея разсказомъ, не въ состо- яніи умѣрить свое нетерпѣніе и торопить ее; ЯиШ адт/есгг?=шу, говори же, что онъ сдѣлалъ такое? 953. Мізегіз тосігз: слова тосіив и ехешріиш, въ значеніи „способъ", Плавтъ всегда употребляетъ во мн. числѣ, см. Ьогепг Ріаиі Мозі. 335. 1020. МП. 538., Теренцій нользуется и мн. и ед. числомъ, такъ: тео тосіо ѵ. 918. Апй. 153. позіго тойо РЬ. 962. еойет тойо АД. 695. поѵо юойо РЬ. 972. ігаііо тосіо Еип. 839. рядомъ съ диіѣиз тойіз А(1. 315. іпсіікшв шосііз Еип. 708, тігіз шо(]ін Нес. 179. ошпІЬиз тосіій Еип, 383. Нес. 701. Особенно упо-