b000000575

280 ТЬ. (^иіЙ аіз, ѵепейса? Ру. 'АЦііі сегіо сбтрегі. Тіі. (іиШ із бЬзесго ай поз? диат 6Ь гет айсіігсіизі;? Ру. N08^0, 10. Ш8І атаззе сгейо РатрЫІат. Тіі. Нет, тізега, бссісіі 825. ІпШіх, зі диісіет Іи ізіаес ѵега ргаейісаз. Кит ій Іасгитаі: ѵіг^о? Ру. М оріпог. Тіі. ^иіс1 атз, засгііеда? Мйсіпе іпіегтіиаіа зит Іііис аЬіёиз ІіЬі? Ру. (^икі Гасегет? ііа иі; іи ійзіі зоіі сгёйііазі. 15. Тіі. Зсеіёзіа, оѵет Іирб соттізіі. сіізрийеі 830. 8іс тіііі йаіа еззе ѵёгЬа. диісі Шис Іібтіпіз езі? предѣлеыномъ мѣстѣ, прибавляется асі вм. ожидаемаго нами арий; такъ здѣсь асі поз— іп позігіз аесІіЬиз; Наиі. 979: ІіЬІ іат еззе асі зогогет іпіеііеёо. АпД. 728: зі Іоііе ориз зіі асі егит іигаіо тіііі. • РІаиі. Саз. II, 2, 21: іиз зиит асі тиііегез орііпеге Ііаисі ([иеип!; Сарі. 49: иі іп зегѵііиіе Ьіс асі зиот та- пеаі раігет и ІЫсІ. 696: іп ИЬегіаІезІ асі раігет іп раігіа представленіе о мѣстѣ точиѣо опредѣляется словами Іііс и іп раігіа. — Жезсіо, пізі — сгесіо: см. ѵ. 547. 825. Мізега: обращено къ Пиеіи, іп^ёііх: Ѳаида называетъ самоё себя. 826. Відиісіет — ізіаес ѵега ргаесіісаз: ѵега иринадлежитъ къ сказуемому, ср. ѵ. 103: диае ѵега аисііѵі. Нес. 111: ѵега Ьаес ргаесіісаѣ^ѵега зипі, диае ргаейісаі. Апсі. 466: Ьопиш іп§епіит паггаз асІиІезсепііз—Ьопит езі іпдеиіит ([иос! паггаз. 828. Іпіегтіпаіа зит: глаголъ іпіегтіпагі, употребляющійся только ко- миками (рагі. реіі. разз. у Ног. Еросі. 5, 39), въ зііачевіи ,.ііодъ угрозою за- прещать" дополняется предложеніемъ съ пе 7 Апсі. 496. Иапі. Сарі. 787., въ зиаченіи же „грозить чѣмъ-либо"— оборотомъ асс. с. іп!., Ріапі. Азіп. 360. Рзеисі. 754 8^^. Здѣсь онъ имѣетъ -первое значеніе, слѣдов., ізіисіпе^ізіисіпе пе ііегі раіегегіз? 829. Іизіі: и 830: соттізіі см. ѵ. 98.— 8о?і: зсіі. НИ ешшсію. 830. Оѵет Іиро соттгзіі: греческое -/атаХгіігеіѵ біѵ еѵ Ъ гаоіоі , наше „пу- стить козла въ огородъ"; такъ Ріаиі. Рзеисі. 139: иі таѵеііз Іироз арисі оѵез Ііпдиеге. Оѵісі. А. А. II, 364: Ріеппт топіапо сгесііз оѵііе Іиро. Сіс. РЫІ. III, 11, 27: о ргаесіагит сизіосіет оѵіит, иі аіипі, Іирит. — ШзриЛеі: еще Ріаиі. МозІ;. 1151. ВассЬ. 481; въ этомъ глаголѣ частица сііз усиливаетъ зна- ченіе глагола, указывая на высшую степень развитія дѣйствія; подобные гла- голы — сіізіаесіеі; Ріі. 1011. Ріаиі Атріі. 503. сіізсаѵео Ріаиі Меп. 249. сііз- сегіо Ріаиі. Меп. 809. 831. Ваіа еззе ѵегЪа: см. ѵ. 24. — <диі(1 Шис іюгпіпіз езі: см. ѵ. 545. 832. Тасё іасё: см. Введ. гл. ІП. стр. 52. — &/!ше «гшшз: выраженіе ралости, какъ Ріапі Азіп. 318: зі ізіат йгтііпсііпеш апіті оЫіпез, заіѵі зшпиз. Пиоія ду- маетъ только о вымещеніи своей злобы на виновникѣ переполоха и потому.