b000000575

— 515 — (облает. Іиіііт 8иу. 32, 125, 280, Гкіот Діалект. 17), тв. Іі(1ті ? мѣсг. 1і(1есЬ. НоІиЬ, .іеяІгаЬ, пеіѵесі и словац. ІаІ перешли ві. Г, 1: также п хек, хеіа Эрб. II, 102 Долгое е им. п. мн. ч. имѣеть основаніе вт, стяженіи: ,]ё, ё изъ 1]е, стрслв. ні«: срв. рвапі изъ иі.сднні € 2 . Въ мѣстнмхъ говорахъ различается им. п. ми. ч. ЬоІиЬіі от7> вин. п. ЬоІиЬі Діалект. 19: стрслв. гол<т>пнн; и годакн 3 . ТГ]'ё, и с1уг]ё, по ПІаФ. § 66, въ стрчеш. не различаютъ муж. р. отт> жеп. и ср., какъ это дѣлаетъ стрслв.: трнк;, ѵетарніс; трн, ѵетырн, что тішт. болѣе странно, что, по Добр, 204-, даже новочеш. не безвѣстна разница между (п, сіуіі и Ігі, сіуіі: сіугі (ізісоѵё и сіугі (івісс, Ігі, сіугі ти/оѵё (срв. ѵ^есі зіготоѵё и ѵзеску яіготу). Неор- ганично употребляющееся въ жеп. и ср. р. сіугу. Въ стрчеш. склопеніе 1г|ё, с1уг]е следующее: вин. Ігі, сіуіі, род. Ігі, сіуг и сіг 4 , дат. ♦гет, сіуіет, тв. Ігегаі и Ігті, сіугті, мѣст. ІгееЬ, сіугесіі. Новочеш. отступаете, въ им. н. Ігі, сіугі и Ігі, сіуіі, род. ііі, сіуг и вслѣд- ствіе смѣшенія именнаго склоненія со сложнымъ — ІгесЬ, сіугесіі и сіугесіі, дат. ііеш, сіуіет и сіугет, твор. ііеші, сіугті и сіугті, мѣст. ІгесЬ, сіуіесіі и сіугесіі. Вт. мѣстныхъ говорахъ употребляіотся Формы: Ігё 8и8. 41, 167, 259, зіугё 8ик. 129, ІНугу, род. и мѣст. ІгосЬ, ІгісЬ. чІугосЬ, дат. Ігот, Ігіт, ііугот, твор. Іготі, Ігіті 5 , кіугггіі и ііета, (гота, яіугта. Словацкія Формы 1га]а, 1га и кіу^а, зіуга употребляются о лпцахъ Ратт. 89; Іга.іа, 81уг]а, также сіѵэ^а сЫарі Діалект. 73. Въ мѣстпыхъ говорахъ различаются им. ііі, яіугі отъ вин. Ігі, 8Іугі; также оЬа и оЬа 23. 1 Ргові. різпё 153 (га геіа); но тамъ же, въ варьянтѣ, — га геіё. Віга. ктеіа (ктеі по-новочеш. древній старикъ) у Чел., Ьесіеп. Пр. ред. 2 Долгое в я объясняю сдѣлкою ,)ё, і и е=древнему с согласныхъ основъ. Пр. ред. ■' НоІиЬ, и ЬоІиЬі въ этимодогическомъ напйсаніи были бы ІюІиЫ п ІюІиЬу, т. е. образованы по еровому склоненію. 11р. ред. 4 „Во сіг (іак, тізіо сіуг) а озті сісаі Іёі. СЕ." (Сіепі г Еѵаіі§е1іі), „сіг тегі с1с]ёіта зіоііс 2]." (2]'еует вѵ. -Тапа). ^аі., Рос. віагосез. шіиѵп., 68. Пр. ред. 5 Тгіш, ігісЬ, ігіті— формы крайне подозрительныя: д. б. нужно ігіт, ігісЬ, ігіті или, пожалуй, ігет, Ігесіі, ігеті. Пр. ред. 33 /