b000000218

III. 5. 239 Ап. Рго ешшсЬоп? СЬ. 8іс еві. Ап. (^шй ех еа ге Іапйет иі са- регез сбттойі? 25. СЬ. Ео§аз? ѵійегет, аийігет, евзет ипа диасиш сиріеЬаю, 'Апіірію. Нига рагѵа сацза аиі ргаѵа гаііозі? ІгаЛіІиз кит тйііегі. 111а Пісо иЬі те ассёріі Іаеіа ѵёго ай зе аЬйисіі йотит: 575. Согагаёпйаі; ѵіг§іпет. Ап. ^иоі? ІіЬіпе? СЬ. МіЬі. Ап. Заііз іиіб іашеп. средственно къ ряду разішхъ формъ одного и того-же слова съ цѣлыо рельеф- нѣе выставить выражаемое имъ понятіе, называется раге§тепоп; примѣры его Апй. 338. 947. 958. Ріаиі. Сарі. 771: На Ьіс те атоепііаіе атоепа аюое- пиз опегаѵіі сііез. іЪій. 822. АтрЬ. 274: оріито оріите оріитат орегат сіаз, (Іаіат риісге Іосаз. 579. Теггат іпішпз тойезіе: эти слова Херея поясняетъ соотвѣтствую- щимъ выраженіемъ лица, что и вызываетъ Антифона на ироническое иосклица- ніе: шзег = бѣ дне п ькі й . — Едо — асі сетпг Ыпс ео: тітевіз какъ рг. 1 5 «і. 580. АЪсіисИ весит апсіііаз: ср. ѵ. 505: ѵоз те 8ег |иіпі1пі. — Мапепі:-- гетапепі 581. Еоѵісіае риеііае: и это обстоятельство благопріятно для Хереи. До- натъ вѣрно замѣчаетъ, что въ словахъ поѵісіае риеііае заключается — Наес: отъ ыѣстоименія Іііс у Теренція лередъ согласною встрѣчаются только формы безъ се, с, предъ согласною же и звукомъ }і — всегда формы съ се, с. Гг. ВсЬтісІі ш Негтез, 1873, р. 478 к^^. — Ілѵеі: Іаѵаге съ значеніемъ сред- нимъ=8е Іаѵаге, какъ Ьіѵ. ХЫѴ, 6. и часто у Светонія, Кег. 35. ТіЬ. 8. Саі. 24. Бош. 17. 21. 582. Вит асірагаіиг: безлично „пока идутъ приготовленія", точно также Апй. 594: иі асірагеіиг сіісат. Асі. 900: іп асірашиіо сопзнтипі сііет. І\ Т ер. Напп. 7, 1. — Іп сопсіаѵі: сопс1аѵе=особое, отдѣльное помѣщепіе, обособленное своимъ положеніемъ, Панк. 902: езі тіЫ иШтіз сопсіаѵе іп аейіЬиз сцшс!- сіага геіго. 583. Зизресіат: 8ііЪ означаетъ направленіе снизу вверхъ: картина была написана довольно высоко на стѣнѣ. Къ зпврісеге ср. Ѵег§. Аеп. I, 438: йви- діа зиврісіі игЬія. Оѵісі. Меі. XI, 504: противополагается сіезріссге — іп іпшт Асііеѵопіа и зпзрісеге киттшп саеіит. — ТаЬиІат диапсіат рісіат: у древнихъ картины писались на самихъ же стѣнахъ; наиболѣе употребительна была исто- рическая живопись, заимствовавшая свои сюжеты изъ (находившихся особенно въ Одиссеѣ и Иліадѣ) миоовъ и сказаній эротическаго характера, между ко- торыми главную роль играли любовныя похожденія Юпитера. См. ѴШчіѵ. УІІ, 5. Не1Ы§ ЕЬеіп. Миз. ХХУ, р. 218. Ріаиі Меп. 147 8^.:еп ишдиат іи ѵійівіі ІаЬиІаіп рісіат іп рагіеіе, иЬі а^иі1а Саіатііит гарегеі, аиі иЬі Ѵе- пиз Асіопеиш? Изображеніе упомянутаго здѣсь сюжета какъ нельзя лучше.