b000000218

т. 5. Кой Ш і Ьапс, ^иат атаі Ггаіег? Аи. Коѵі: пётре, оріпог, Тіійійет. 15. СЬ. Мат ірзат. Ап. 8іс соттётіпегат. СЬ. Носііе диаёйатзі еі * (іоиб Йаіа Ѵіг§б: диісі е^о еіиз ІіЬі тшс &сіет ргаесіісет аиі Іашіет, 'Апіірііо, ^цот іряйз те погіз диага ёіе^апз Гогтагпт зресіаібг зіт. 565. Іп Ііас соттоіиз зйт. Ап. Аіп ІиѴ Сіі. Ргітат (ІІсез, зсіо, зі ѵМегіз. такое знатеніе могутъ имѣть и безъ прибавленія къ иимъ ыѣстоиыенія, Еші. 590: ас ІиЬепз. Апсі. 337. Наиі. 763. Еии. 913: ас шетогііег. Асі. 403: аідиё ігаіит асітосіит. Ріі. 790 зд. — ЗиЪтопиіі: въ сложепіи съ глаголами зиЪ весьма часто имѣетъ значеніе ослабляющее „нѣсколько, слегка;" Ріі. 474. Нагіі 899: зиЪоМ шіЫ. Наиі 471: виЪзепві ісі диодие. Апсі. 735: Іи иі виЬ- зегѵіаз; еще чаще у Илавта. 571. Сит ео'. см. ѵ. 98. — Шос: какъ ѵ. 500 1іос=Ьііс, такъ и Шос-— іііис, івіос— ізіис Иапі. Мозі 824. Тгіп. 551. см. Согззеп 2 II, р. 107. — Висіег: см. ѵ. 164. См, крит! нриб. 572. 8іс езі: обыкновенная форма утвердительнаго отвѣта, ср. Апсі. 301. полное выраженіе Апсі. 588: зіс гез езѣ. — Сарегез соттоііі: какъ ѵ. 80; сові- , тосіі — ёепегіз. 573. Еодаз: ср. 325. 435. 835, съ прибавленнымъ те ѵ. 652. — ѴЫегет, аисѴгет: въ зависимости отъ нредыдущаго иі. 575. Ііісо: ср. ѵ. 133.416. — Ьаеіа ѵего — аМисгі: ѵего=„по истинѣ, на дѣлѣ" есть аЪІаі. шосіі, что совершенно ясно видно изъ такихъ примѣровъ, какъ Ріаиі. Сарі 565: ізіе ёит зезе аіі диі поп еві еззе еі: диі ѵегозі (=ге ѵега) пе^а!. Мові. 170: ап шаѵіз ѵііирегагіег Ызо, даат ѵего ехіоііі? іЬісІ. 173. Мегс. 685. Тег. Еип. 299. 390. 392. 605: Ішп роі е§о із еззет ѵего, диі зітиіаѣаг. 683 з^.: тшс ІіЬі ѵісіеіиг Іоесіпз, ^ша Шага пои ІіаЪеі. Ру. Тасе, оЬзесго: диазі ѵего раиіига іпіегзіеі. ѵ. 906. 928; модальное значеніе доказывается также соединеніемъ ѵего съ другими нарѣчіями образа дѣйствія, Ріапі. Агаріі. 957: ап ісі іосо сІіхівШ есіиісіет зегіо ас ѵего гаіпз. Рзепсі. 1174: ѵего зегіо. Мегс. 685: Ѵегоп?— Вегіо; весьма часто ѵего ас ІиЬепз въ отвѣтѣ на приглашеніе, Еип. 590. Апсі. 337. Затѣмъ первоначальное значеніе ослабѣло и ѵего сдѣлалось нарѣчіемъ для подтвержденія чего либо, Еип. 633; іпаіе ѵего те ЬаЬепз. 674: ізіис роі ѵего Ъепе. 713. 801: аіп ѵего? Съ другой стороны, изъ употребленія слова ѵего для подтвержденія чего-либо вполнѣ естественно развилось противительное значеніе „но, же." съ какимъ ѵего у Плавта еще не попадается (см. Р. Ьап§еп Вейга^е р. ИЗ здд.), но употреб- ляется уже у Теренція, Еип. 622. Ріі. 109 зд. 174 зд. Нес. 335. 460 зд. 625 зд. Асі. 642 зд. 713 зд,.