b000000218

236 III. 5. СЬаегеа, диШ ез! дибй зіс дезііз? диМѵе Ыс ѵезііійз аіЬі 10. ^иаё^і(;? диій езі диосі Іаёіиз ез? диіД МЫ ѵіз? заііие запиз ез? ^иі(і те айзресЬпз іасёз? СЬ. О Гезійз йіез Ноюіпіз, заіѵе! Nет68^, диет е§о штсіат та§із сирегёт ѵійеге дпат іе. 560. Ап. Магга Ізіас диаезо дикі зіі Сіі. Ітто е§о іе бЬзесго Ііегсіе иі аййіаз. молчать. — Тезіиз сііез копапіз: Ьогшіііз такой же депеѣ. депегіз, какой сплошь да рядомъ встрѣчается въ выраженіяхъ зсеіиз, шопзігшп Ьотіпіз, зсеіиз ѵігі Ріаиі Міі. 1422. ср. асі Еип. 545. Ьогепг асі Ріаиі Міі. 1424. — Въ числѣ ласкательныхъ словъ встрѣчается много названій отвлечениыхъ понятій, осо- бенно у Плавта, Роен. I, 2, 152 зд: теа заіиз, атоепііаз, теае йеіісіае. Еркі. V, 1, 8; теа соютосіііаз. Меп. 137; теа оррогіипііаз. Саз. ПІ, 3, 14: теа Йзііѵііаз ыюлнѣ соотвѣтствуетъ нашему іЫлз сііез. ср. русскія выражения „свѣтъ, свѣтикъ, радость, счастье мое." — Віез'. односложно чрезъ синицезисъ. 560. Штсіат: см. ѵ. 376. 561. Шгга ізіис сдиаезо диісі зіі: объ аттракціи см. ѵ. 373. 19 зд. — Ітто'- см. ѵ. 328, 562. (^иапі итаі: безъ элизіи, см. ѵ. 98. — Иоѵі'. какъ видно изъ того, что онъ знаетъ даже имя ея. — Жетре: см. ѵ. 158. 565. Ірзиз: см. ѵ. 14. — (^гют погіз'. сослогат. наклон, обусловливается не союзомъ диот, но наклоненіемъ главнаго глагола: диігі-іаисіет, такъ что погіз есть сопіипсйѵ. роіевііаі. Такой же примѣръ ѵ. 859 зд.: ѵего сіеѣеат— ргае- зеіііт диот іаіеаіиг. Ср. Есі. ЪйЪЬегі 8упі ѵ. ^иот. р. 129. — Еіедапз: „еіе- дапз дісііиг із, диі е1і§ё : ге зёЙ, чиі ассигаіит еі; сШі^епІет гегит йеіесіит ІіаЪеі" ср. ѵ. 407. Паиі. 1063. — ВрёсШог: „кто осматриваетъ и оцѣниваетъ в = цѣнитель, судья. Изъ ѵѵ. 312 здд. видно, что Херея не хпастаетъ, но дѣй- ствительно знаетъ толкъ въ этомъ дѣлѣ. 566. 1п Ыс. см. ѵ. 164. — Аіп Ы: см. ѵ. 391. 567. (^иій тиііа ѵегЪа: по смыслу тоже что Аікі. 99. 165: зесі диісі оризі ѵегЪіз? Аисі. 114: диісі тиШз шогог? здѣсь дополняется Іасіаш, какъ ѵ. 495 съ прибавленнымъ глаголомъ: ^иіс^ ІіЬі е§о тиііа сіісат? — Рогіе Рогігта: см. ѵ. 134. 568. Мегсаіиз (иегаі: см. ѵ. 280. 569. Шдие із: къ союзамъ еі и педие съ значеніемъ „и притомъ, и притомъ не", т. е., когда къ предыдущему они прибавляютъ нѣчто существенно важное для смысла, Теренцій всегда прибавляетъ мѣстоименіе із, Аікі. 377: педие ісі іпіигіа. Наиі. 581. Асі. 616: педие еа іпшегііо. Еип. 630. зд : еі еа отпіа іп реіогет рагіет. Наиі. 934: еі ісі ш§гаіит; напротивъ ас и аідие