b000000218

232 III. 4. N11110 ті Ьбс пе^оіі сёіегі йе(3ёге ; иі Шит диаёгат, И^йе ййео ѵізат, зі Йотіаі. вей дйізиат а Тііаійе ёхіі? І8 ёзі ап поп езі? іряиз езі. дшй Іюс Ьбтіпіз? диій Ьос огпаіізі? 545. ^аі(^ ііійй таіізі? педиеб заііз тігагі педие сопісеге; №8І, дтсІдиМ еві, ргосиі Ыис ІиЬеі ргіиз диісі 8І<; зсізсііагі. 10. детическій строй рѣчи начиная съ ѵ. 54,0 изображаетъ поспѣшность Анти- фона; ср. Ап(1. 356. 8^^. 543. Ведоіі'. о простомъ і въ род. пдѣ именъ на іиз іит ср. ѵ. 25. 544. Ійфіе асіео: объ асіео см. ѵ. 204. — Ѵгзат ві сІотШ: эта форма кос- веннаго вопроса, удержавшаяся въ классичесской іірозѣ почти исключительно послѣ глаголовъ „ждать и пытать," въ древней Латыни была въ болыпомъ употреблепіи. Какъ въ настоящихъ вонросительныхъ предложеніяхъ, такъ и въ этихъ предложеніяхъ съ зі одинаково допускались и сослогат. и изъявит, на- клоненія; у Плавта преоблацаетъ первое; такіе примѣры, какъ Тгіп. 748: ѵійе ві— сіериѣаз; іЬісІ 958: Ьиіс вусорііапіагі ѵоіо, 8І Ііипс роззиш— сігситйисеге, у него попадаются рѣдко; гораздо чаще изъявит , наклон, у Теренція, Еип. 544. Наиі;. 170. Ріі. 899. 838. 553. Асі. 239. Нес. 321. напротивъ сослогат. наклон. Нес. 429. Ай. 549. РЬ. 229. Еип. 593: 8Іо ехресіапз, ві ^иіс^ ті іпрегепЬ. 544. 8есІ: для перехода къ новому предмету, какъ 289. Аші. 682: Ва: Ет — 86(1 тапе: сгериіі а біусегіо озііит. — А Ткаісіе: Й изъ дома Ѳаиды," то же выраженіе Аші. 266. 682. Наиі. 510. РЬ. 732. подобнымъ образомъ про- тивоположное арий аіідиет— „въ чьемъ либо домѣ, у кого либо," ср. у. 838: арші АпіірЬопет. — См. Крит. ІІриб. 545. Ірзиз езі: см. ѵ. 14.— іюс котіпіз: не тоже что диа1І8 Іііс Ьошо езі; диісі Іюс Ьогаіпіз е8Ь предполагаетъ какую-нибудь странную особен- ность, вызывающую недоумѣніе; здѣсь это совершенно ясно, также 831: диісі іііис 1іошіпІ8 е84? Наиі. 848: диісі йі ЬотіпІ8 ез=что ты за странный чело- вѣкъ? Нес. 643: диМ тиііегіз ихогет ІіаЬеа?, гдѣ см. примѣчаніе Доната; ср- ■еще Наазе ги ЕеІ8І§'8 Ѵог1е8ип§еп Ашп. 530; примѣры у Ноііге I, р. 325 8д. — Нотіпіз — отаіі: есть депеі §'етіегІ8; о формѣ огпаіі см. ѵ. 237. Апсі 365. 546. (^иісі Шисі таіізі: таіиш весьма употребительное въ комедіяхъ ру- гательство, употребляющееся или въ формѣ вин. пда, ѵ. 778: ^иі таіит— „какое, чортъ!" РЬ. 723: диісИиа таіит і(1 геГегі? ііжі. 948. или же въ формѣ род. пда иослѣ мѣстоимеаій, 1027: диій Іюс аиіетзі та1і?=„но что за чортъ?" Но Аші. 843 и Наиі. 82 гааіиш имѣетъ свое обыкновенное значеніе „несчастье, бѣда." — Шдиео заііз тігагі педие сопісеге. этотъ оборотъ представляетъ ана-