b000000218

III. 3. 229 Коц Ьёгсіе ѵепіат іёгііо. Ііеиз, Ьеив! ёсдиіз Ьіс? Е§о вит СЬгетез. Ру. О сарііиіит Іерісііззитиш. 530. 25. СЬ. Вісо ё§о ті іпзісііай Ііегі? Ру. Тііаіз юахито Те огаЬаі ореге, иі; сгаз гесіігез. СЬ. Кйз ео. Ру. Рас атаЬо. СЬ. Коп розвшп, іпдиат. Ру. Аі; іи арий поз Ыс тапе, 894.~Т/гаг'б' — таішсиіазі: для пониженія значенія сравн. степени нѣкоторыя прилагательиыя допускаютъ уменьшительныя формы, произведеиныя посред- ствомъ оконтанія — сиѣз отъ сред, рда ед. ч. сравн. степени; таковы; піШі- изсиіиз Ріаиі. РвеисІ. 208. ипсііизсиіиз Рзеисі. 209. Идиійіизсиіиз Міі. 661. теііизсиіиз Сарі 965. Сиге. 489. Тег. Нес. 354. ріизсиіиз Ріаис. Регз. 21. АтрЬ. 283. Тег. Ріі. 665. сотріизсиіі сііез Ріаиі. Кий. 131. Тег. Нес. 177. тіпизсиіиз Ріаиі. Тгіп. 888. Роеп. II, 50. таіизсиіиз Ріаиі. Роен. I, 1, 27. Еип. 526. Іагсііизсиіиз Наиі. 515. Еще у Цицерона встрѣчаются такія формы: ріизсиіиш педоШ гіе Ог. II, 24, 99. шіпивсиіа ѵіііа асі Ай. XIV, 13, 5. таіизсиіа гез асі !ат. IX, 10, 3. риМіизсиІиз іѣісі. VII, 5, ехіг. 1оп§іи8си1и8 рг. АгсЬ. 10, 25. Ариі. Меі VII, 9 шіі: іаиііизсиіиз. 527. Мші огаге, иі ѵепігет, вегго: зепо можетъ относиться только къ огаге; можно было опасаться, что Херея, не понимая настоящей цѣли скида- ній, не прійдетъ вторично; а потому Ѳаида приказала его просить зегіо, т. е., настоятельно. — Мізіі огаге: вм. шізіі огаШш, тіяі диае огаге!; такой іпйпіі. йпаііз у Лат. комиковъ не представляетъ рѣдкости, ср. Ріі ] 02: ѵоШкпе еапіиз ѵінеге? Нес. 189: іі ѵізеге. 345: іпіго ііі ѵійеге. еще чаще у Плавта, Мозі. 66: е^о іге ін Рігаеит ѵоіо ін ѵезрегит рагаге різсаіит тіЬі. Рзеисі. 642: гесИеге Ьос, нон регсіеге егиз те тізіі. Тгіп. 1015 пр. 228. Моіезіа ж зіеі: тоже выраженіе РЬ. 635. ср. АД. 181. Аші. 641. 229. Неиз, Ііеиз: принявши рѣшеніе: поп Ьегсіе ѵепіат іегііо, Хреметъ начинаетъ стучаться въ дверь; когда же ему послѣ нѣсколькихъ ударовъ, со- провождаемыхъ криками Ьеиз, Ьеиз! не отворяютъ, то онъ громко спраши- ваетъ: Есциіз /дс— „нѣтъ, что-ли, тутъ никого?" и предполагая вполнѣ осно- вательно, что, узнавши его имя, поснѣшатъ впустить его, какъ посѣтителя, приглашеннаю самою Ѳаидою, онъ также громко нрибавляетъ: „это я стучу, Хреметъ." 530. О сарііиіит сеі: слово сариі у комиковъ весьма часто употребляется метонимически— -Ьото, такъ Аші. 371: гісіісиіит сариі;; АД. 966'. о Іерісіит сариі; 261: Іезііѵот сариі Ріаиі. Рзеисі. піШішсиІит сариі. Азіп. 496: Ьиіс сарііиіо— тіЬі; Мозі. 211: рго сарііе Іио^рго іе; особенно въ выраженіи ѵае сарііі 1ио=ѵае ІіЪі.