b000000218

228 III. 3. ^ізі зі Ша йгіе дііае бііш регііі рагѵоіа 8огог, Ьапс зе іпіепсііі ёззе, иіізі аисіасіа. Ѵегит ёа зі ѵіѵіі, аітоз паіазі зёйесіт, 525. 20. N011 таіог: Тііаіз, диат е§о зит, таіііБсиІазі. Мізіі рогго огаге, йі ѵепігет, зёгіо. Аиі сіісаі диой ѵоіі айі; тоіезіа не зіеі Рзеий. 230. Ясеѣе становится зависимость отъ посредствующей мысли въ та- кихъ случаяхъ, когда я, замѣтя недоуиѣніе другаго, намекаю на это своимъ вонросомъ; н. пр., Аікі. 190 зд. слова Симона: йеЬіпс розіиіо віѵе аедиошві іѳ ого сек. нѣсколько смущаютъ Дава, не понимающаго ихъ значенія; замѣтя его .иедоумѣніе, Симонъ продолжаетъ: диісі віі, зсіі., го^аз (Бона*: сіееаі епіш „дцаепз"), точно Давъ и дѣйствительно спросилъ: диій езі? Ріаиі. Тгіп. 1054: Ьос Ч иі іп тепіеш ѵепегіі ті? ЕріЙ. II, 2, 32: ісі айео ^иі тахите апітит асіѵогіепт? Тег. АЛ. 261: 8уг. диісі езі? Сі. диісі віі? другое лицо дѣйстви- тельно выражаетъ свое недоумѣніе вопросомъ: диісі езі;? о23. Мзг зі Ша—ЫепйИ: смыслъ предыдущаго вопроса отрицательный: „не понимаю, для чего она спрашиваетъ;" въ одпомъ только случаѣ онъ могъ бы это понять, именно если пр. (— піві іпіеііедо, зі сеЬ.). Значить, пізі приво- дитъ исключепіе, а зі ставить это исключеніе въ зависимость отъ извѣстнаго условія; см. ѵ. 160. Напсі, Тигз. IV, р. 239: іиш &ге ісіет езі диой „пізі е е1; ігопіа йісіиш; ироническій оттѣнокъ внолнѣ ясно виденъ въ пашемъ мѣстѣ (гдѣ прибавлено еще и йііеХ кромѣ того Апсі, 249. А(1. 594. И у Цицерона встрѣ чается этотъ, весьма употребительный въ комедіи, оборотъ въ діалогахъ, н. пр., йе Ог. II, 58, 237. и въ письмахъ, н. пр. ай &т. XIV, 2, 1. 524. ІпіёпШ: іпіепсіеге—,, направлять," собственно о мѣстѣ, Апсі. 343: дно пипс ргітит іпіепсіат, зсіі. ііег; затѣмъ въ переносномъ значеніи „на- правлять, устремлять къ чему либо свои мысли" употребляется, кромѣ полпаго выражены апітит іпіеМѳге, и одно іпіепсіеге.— ѴЫві агиімсіа: ср. Ай. 389 за- сгвЗр, иі езі йетепііа. РЬ. 774: Ьаий зсіоЬегсІе, иі Ьотозі, ап юиіеі апітит. 525. Ѵегит: см. ѵ. 411.—Аппо8 паіазі зесіехіт: столько же лѣтъ далъ ей и Херея, ѵ. 317. 526. Шп таіог: если предыдущему утвердительному понятію противо- полагается отрицательное, то послѣднее обыкновенно прибавляется асиндети- чесіш, причемъ отрицаніе занимаетъ первое мѣсто, ср. Апсі. 194: Ваѵоз зит, поп Оесііриз; даже раньше увѣряющей частицы, такъ поп Ьегсіе Еип. 218.' 29. РЬ. 969. Нес. 416. поп сйероі Нес. 520. піЬіІ ргогзиз Апй. 435. Наиі.