b000000218

III. 2. 223 8іпш1 іпрегаЬо; рбзіе сопйпио ёхео. 40. Тііг. Е§о Ыпс аЬео. Іи ізіапс бррегіге. Ра. Наисі сбпѵепіі Ппа іге сит атіса шрегаіогет ш \'іа. ТЬг. ^шс^ ііЬі е§о тиііа йісат? йотіпі зітіііз ез. 495. Он. ЬаЬаЬаё. Тііг. (^иісі гійез? Сгп. 'Ізйіс диой йіхіі тойо: Еі Шйсі сіе ЕЬосИо сіісіигп сцюш іп тепіёт ѵепіі;. 45. 8есІ Тііаіз ехіі ТЬг. 'АЬі, ргаесште иі; зіпі (іоті 492. Розіе: еще Наиі 502. — Сопііпио ехео: объ ргаев. рго іиі. см. 393. 493. Едо Ыпс аЪео: эти слова Ѳразонъ обращаетъ къ паразиту, какъ и слѣдующія затѣмъ. Впрочемъ ѵ. 498, пріятно удивленный быстрымъ возвра- щеніемъ Ѳаиды, онъ измѣнлетъ свое рѣшеніе, самъ остается съ Ѳаидою, а паразита отправляетъ впередъ. — Наисі сопѵепіі сеі.: у Аѳиняпъ даже мужъ не показывался на улицѣ съ женою, не говоря уже объ томъ, чтобы брать ее съ собою на обѣдъ; Кер. ргаеі' § 6 8^: сопіга еа ріегадие пойігіз тогіЪиз зшіі сіесога, диае арисі Шов Іигріа риіапіяіг. ^иет епіт Еотапопіт рисіеі ихогет сіисеге іп сопѵіѵіит? аиі сиіиз поп іпаіег Гатіііаа ргітит Іосшп іепеі аесііит аідие іп сеІеЬгіМе ѵегзаіиг? диосі тиііо йі аіііег іп О-гаесіа; пат педие іп сопѵіѵіит асШіЬеіиг пізі ргоріпдиогит, педие весіеі піві іп іпіегіоге раііе аесііит, диае дупаесопіііз арреіайіг, дно пето ассесііі; пізі рго- ріпдиа содпаііопе сопіипсйіз. Тѣмъ болѣе для блатороднаго человѣка бы- ло неприлично показаться на улицѣ съ любовницею. 394. Ойпг атіса: о несоблюденіи элизіи см. ѵ. 98. Атіса— ътХфа. упо- требительное въ комедіяхъ названіе любовницъ; иногда и атіси8=любовникъ ср. 135, какъ и Ьозрез ѵ. 119. нерѣдко комики одинаковыми формами мн. ч. муж. и женск. рода пользуются для составленія каламбуровъ, Ай. 532: ѵаЬ, диат ѵеііет еііат посіи атісіз орегат тов езвеі сіаге. ср. Ріаиі. Тгіп. 651: іп іого орегат атісіз сіа, не іп іесіо атісае, иі зоіііиз ез. — Іпрегаіогет: Пар- менонъ нарочно преувеличиваетъ званіе воина для болѣе рѣзкаго контраста между іпрегаіог и атіса; но Ѳразонъ въ сіюемъ невообразимомъ самомнѣніи не замѣчаетъ даже колкости, заключающейся въ словѣ іпрегаіог; его отвѣтъ вызванъ всѣмъ замѣчаніемъ Парменона. 495. Вотіпі зітіііз ез: о конструкціи зітіііз см. ѵ. 312. — См. Крит. Приб. 496. НаІіаЫе: см. ѵ. 425. — Віхіі: см. ѵ. 98. 497. Ошт іп тепіет ѵепіі: диош ііегайѵит, ибо смыслъ такой: „я смѣюсь тому, что ты сейчасъ сказалъ, и, крбмѣ того, твоему каламбуру отно- сительно молодаго Родійца, потому что этотъ калаибуръ вызываетъ у меня смѣхъ всякій разъ, когда приходитъ въ голову." — Іп тепіет ѵепіі: см. ѵ. 233.