b000000218

218 III. 2. Сги. Еатиз ег§о асі сёпат: диісі зіаз? Ра. Ет Міегит: Ех Іібтіпе Ьипс паіит сіісаз? ТЬ. ТІЬі ѵіз поп тоіог. Ра. АсНЬо аЦие асІвіюиІаЬо дийз! пипс ёхеат. 460. Нйгап, Тііаіз, дибріат ез? ТЬ. ЕЬет, Рагтепо, Вене Гёсізіі: Іюсііе ікіга. Ра. ^^1о? ТЬ. ^аМ, Ішас поп ѵісіез? 10. Ра. Ѵісіео ёі те іаесісі;. йЬі ѵіз, Йопа айзйпі ІіЬі 461. Ііигап, Тігаіз, диоріст ез: какъ бы не замѣчая остальныхъ лицъ. — ЕІгет: см. 86. 462. Бепе (есізіѵ. ср. ѵ. 186. Ѳаида благодарить Парменона вовсе не потому, что знаетъ (ср. 165 здд.), что появленіе Парменона будетъ сопровож- даться доставленіемъ ей подарковъ отъ Федріи. Она нѣсколько сконфузилась, когда внезапно появившійся Парменоиъ засталъ ее въ обществѣ воина, и лю- безными словами Ьепе іесізіі (зсіі. диосі асіѵепізй) старается просто замаски- ровать свое замѣшательство. — Носііе ііига: удареніе находится на Іюсііе: Ѳаида намекаетъ на то, что сегодня она нойдетъ еще съ воиномъ, но затѣмъ, по условно, заключенному съ Федріею, заставить его подать въ отставку.- — Ягло: Парменонъ знаетъ — куда, но остается вѣренъ своей роли и нарочно игнори- руетъ соперника своего барина. — диісі, Ьипс поп ѵісіез: Ьшс брезгливо сказано о воипѣ. При началѣ разговора съ Иарменономъ Ѳаида, должно быть, отошла нѣсколько въ сторону отъ воина; по крайней мѣрѣ эти слова ел, равно какъ и отвѣтъ Парменона, не должны быть услышаны Ѳразономъ. 464. А Рііаейгіа: средній глаголь айзит (о ргаез. рго см. ѵ. 393) по своему .значешіо=ай(іисіш1ііг, вслѣдствіе чего а с. аЫ. обозначаеть лицо, являющееся виновникомъ дѣйствія. — Яиісі зктиз; Ѳразонъ хочетъ помѣшать передачѣ подарковъ его соперника; но Парменонъ, хорошо помня приказанія своего господина (ср. ѵ. 214 зд.), настаиваеть на немедлеяномъ иснолненіи своего норученія тѣмъ сильнѣе, чѣмъ сильнѣе раздражаетъ это воина. 465. Расе диод, ігаі Іиа: расе всегда безь предлога сит] синонимныя же выраженія ѵеніа, Ьона ѵепіа аіісиіпз, РЬ. 378: ргіпшт аѣз іе Ьос Ъопа ѵепіа реіо, допускають предлогь сит. Изысканная вѣжливость Парменона состав- •ляетъ рѣзкій контрастъ кь грубой рѣчи воина. 466. Сопѵепіге еі сопіодиі: аллитерація и ассонансъ. 467. РегргЩіга: разговорная рѣчь, оттѣняющая понятія по возможности сильнѣе, весьма охотно пользуется частицею рег въ сложеніи съ именемъ, на- рѣчіемъ или глаголомь; оттого въ комедіяхъ встрѣчается много сложныхъ сь рег словъ, исключительно ей принадлежащихъ; и. пр., Иаиі;. Сарі 173: реграи- хіііиш. ВассЬ. 1193: реііощщщиоз. ЗйсЬ. 575: регсіисіит. Рзеисі. 1198: рег- 1г1§е&сИ. ЗЦсЬ, 85: реграѵеіасіаш. Сізі. I. 3, 7: рѳгриіо. ВассЬ. 1099: рега-