b000000218

III. 1. 206 Сгп. Іп^ёпііз. ТЬ. Аіп іи Іаёіаві;? Сгп. N011 іат ірзб диійет Воііб, диат аЬз іе йайш ёззе: М ѵего зёгіо Тгійтрііаі. Ра. Нос ргоѵізо, иі, иЫ іегпрйз віеі, 390. Адеге: іпйпіі. Ызі., весьма употребительный у комиковъ, ср. Апй. 62 8^^. 97. 369. Еш. 409 514 здд., чередуется даже съ личною формою глагола; у Плавта это еще довольно рѣдко, АтрЬ. 1126 8^^., чаще уже у Теренція, Еип. 401 кдд.; дезіаге — сгейеге — аЪсіисеЬаі. Апсі. 146 зд. 391. Іпдепііз: Сіс. Ьаеі. 26, 98: Ьоз (зсіі. диі ѵігіиіе ргаейШ ѵійегі ѵо- 1ип1:) йеіесіаі айзепіаііо, Ьіз іісічз асі ірзогит ѵокшМет зегюо сит асІІііЬе- іиг, огаііопет Шат тапат іейіііпопіит еззе Іаисіит зиагит риіапі... Кес рагазіі.огит іп сотоесіііз айзепіаііо іасеіа поЬіз ѵкіегеіиг, пізі еззепі тііііез ёіогіозі. „Ма^паз ѵего а§еге дгаііаз ТЬаіз тіЬі?" Ваііз егаі гекропсіеге: „тад- паз;" „іпйепіез" іпг|іиі 8ешрег аи§еІ асізепіаіог ісі, диосі із, сиіиз асі ѵоіип- іаі-ет сіісііиг, ѵиіі еззе та§пит." Вслѣдъ за тѣмъ, отвѣчая на вопросъ: Іае- Іазі? паразитъ не довольствуется простымъ подтвержденіемъ, но преувеличенно говорить: зегіо ігішпрііаі. — Аіп ііс аіп-аізпе, т. е., „ты утверждаешь? въ самомъ дѣлѣ?" Эта форма отъ частаго употребленія вполнѣ стала нарѣчіемъ, такъ что не имѣла никакаго вліянія на конструкцію зависящаго отъ него пред- ложенія, и въ концѣ концовъ обратилась въ вопросительную частицу <т. 392. 1(1: ассизаі. асІѵегЪ. — Тгштрімі: „пшіс ітііІііагіЬиз йісііз іапдіі тііііет рагазііиз." Бопаі. Безъ сомнѣнія, ловкій паразитъ не преминетъ воспользо- ваться даже и мелочами; но глаголъ ігіишрЬаге нерѣдко употребляется въ переносномъ значеніи, какъ и наше „торжествовать;" РЬ. 543: поп ігіишрііо, ех пирШз йііз зі піі папсізсог таіі. ' Сіс. Саі. II, 2, 3: іп (]ио ехкиІІаЬ еі йгіитрЬаі огаііо теа. Саез. ар. Сіс. асі Аіі. IX, 16, А, 2: теит іасиіш рго- Ъагі аЬз Іе Ігіишрію ёаийіо. 393. Нос ргоѵізо: 1іос=-\іш, см. 114. Въ ргоѵізо заключается понятіе движенія, оно— „выходить посмотрѣть," какъ Вопаі. асі Асі. 889 примѣчаетъ: ргоѵізо сіиаз гез кі^пійсаі: ргосесіо еі ѵісіео." ср. Апсі. 957. Асі. 889: е^о Ьис асі Ьоз ргоѵізо. Съ такнмъ же значеніемъ употребляется геѵізо, Еша 921, и простое ѵізо, Еип. 544. — Разговорная рѣчь, вслѣдствіе своего стремленія къ наибольшей степени наглядности, живости и энергіи, часто пользуется ргаез. тамъ, гдѣ по строгимъ правиламъ литературнаго языка требовалось бы М. I. Такъ здѣсь ргоѵізо ви. ргоѵізаш, ср. Еип. 337. 437. 463. 493. Апсі. 171. 485. Наиі. 502. Еип. 812: іаш сіітійо ехегсііит? въ вопросѣ, которымъ я у самого себя или у другаго испрашиваю разрѣшеиія или одобренія поступку, который сейчасъ собираюсь совершить, ср. РЬ. 736 з^. Ріаиі. Мозі 761. МП. 1036. И не только іпсіісак. ргаез. употребляется такимъ образомъ, но и сопіипсііѵ., Еип. 995: поп сіиЪіишзі, ^иіп шіЬі ша§пиш ех Ьас ге зіі таіит. РЬ. 618. Ріаиі.