b000000218

П. 3. 203 Ра. (^иісі ізітс? ві сегкітві, йсеге, Гасіат: ѵёгит пе розі, сбпГегаз Сиірат Іп ше. СЬ. N011 &сіат. Ра. ІиЬезпе? СЬ. ІйЬеат? со§о аЦие іпрего; Штдиат йеГи^і аисібгііаіет. Ра. 8ёдиеге: Йі ѵогіапі; Ьепе. шинствѣ случаевъ предподагаетъ отрицательный отвѣтъ, ср. Еш 603: ап е§о оссазіопет отійегет? 678. 855. 984. 985. 961. 1015. рѣдко попадаются примѣры, гдѣ ап (почти— пошіе) предполагаетъ утвердительный отвѣтъ, ср. 905: ТЬ. (|иат оЪ гет Іапсіет? ап диіа рисіеі? СЬ. ісі ірвит. Ріаиі Мозі 321: дио е^'о еат ап 8СІ8? Саі. 8сіо. ср. также ѵ. 4-7. Если ап предполагаетъ отри- цательный отвѣтъ. то ап поп=пошіе, 957: Ра. (С,) и а аисіасіа) Іапіііт іасіпиз ащіеі? Ру. Сіиігі ііа „Іапіит"? Ра Ап поп Ьос шахатигпзі;? 382. Шіз сгисгЪиз: сгих служила орудіемъ жесточайшей казни для Рим- скихъ рабовъ, распинанія; въ иереносномъ значеніи оно употребляется обо всемъ нехорошемъ, пенавистноыъ, ее только о предметахъ, но и о дицахъ; такъ здѣсь іііае сгисез =тегеігі сев . — С^иае — ІюЪепі сіезрісаіат: сказуемое согла- совано съ однимъ только ближайшимъ дополпеніешъ; ср. Асі. 835 пе — Ъопае Іиае ізіае поз гайопез, Місіо, еі іиоз ізіе апіпшз аедиоз зиЪѵогіаі. Сіс. іп Ѵегг. II, 77, 189: иі отпіЬиз ізііиз йггіа, ііііиз Йа§іііит, иігЖздие аисіасіа реѵзрісиа еззе роззіі. Ьіѵ. III, 7: йезегіа отпіа — сііі ргаезісіез ас Іогішіа игЬіз Іиіаіа езі. — Веврісагі: устарѣвшій глаголъ— (Іеврісеге „издѣваться"; отъ него рагі, регі. съ значеніемъ страд, залога попадается еще РІаиі. Саз. II, 2, 15. 19: те Ьаѣеі реззитіз сіезрісаіат тосіік; затѣмъ въ прозѣ оно съ значеніемъ прилагательнаго, н. пр. Сіс. рг. Зезі. 16, 36: сіезрісаііззіті Ьотіпіз.— Уоотреб- леніе причастій отложит, глаголовъ съ страд, значеніемъ у комиковъ нерѣдко, РЬ. 248: тесіііаіа тіЬі зіші отпіа теа іпсоштосіа. Асі. 507 зд.: иііпат Ыс зіі тосіо (Іеішісіит. ср. Ноіке II, р. 17 зд. 384. Ве/егапг дгаіьат: „отплачивать тѣмъ же," какъ 717: іпѵепіат есіе- роі Ііосііе, рагет иЬі ге&гат дгаііат. 909: диі геіегат засгііе^о іііі §гаііат. 385. Ап роііиз: зсіі. Йадіііит езі, см. ѵ. 381 объ ап (=поипе), предпо- лагающемъ утвердительный отвѣтъ. ^ — Наес раіі'. см. Крит'. Ир и б. — Ьаес относится къ содержанію предыдущихъ стиховъ. Изъ сопоставленія двухъ вопросовъ ап ісі йадіііигазі, зі— сіесіисаг сеі. и ап роііиз Ьаес рай Херея выводитъ нужное ему заключеніе: Аедиошзі йегі, ііі сеі. — Імйаіиг сіоііз: подтвердивши свой взглядъ общимъ разсужденіемъ, относящимся къ тегеігісез вообще, Херея, дѣлая выводъ, возвращается къ данному случаю и, прежде всего, имѣетъ въ виду Ѳаиду, противъ которой направленъ его обманъ; этимъ объясняется ед. ч. Ішіаіиг послѣ мн. ч. Ьаѣепі — сгисіапі. Совершенно такое же чередование ел. и мн. ч. представляетъ Наиі. 258 здд.