b000000218

201 (^ио ігййіз? регсиіегіз іат іи те. ІіЬі едиісіет йісб, тапе. СЬ. Батиз. Ра. Рег§іп? СЬ; Сегіитзі. Ра. ѴШе пе штіит саМит Ьос зіі гаойо. СЬ. Коп ёзі ргоГесІо: 8іпе. Ра. Аіепіт ізіаес ш те сийеійг ГаЬа. СЬ. АЬ. 380. Ра. Па^Шит Гасітиз. СЬ. 'Ап ій йа^іііитзі, зі іп Йотит те- геігісіат 90. ЗаѵеІаЬег^ ЕЬеіи. Миз. XXVI, р. 127 8^^. Такъ какъ значепіе нарѣчій съ окончаніемъ ат вообще остается тоже, что было въ простыхъ, пріобрѣтая только нѣсколько болѣе самостоятельности, то пипсіага=„тегіерь немедленно" какъ АД. 877-. а§е аде щпсіат ехрегіатиг соиіга. Асі. 175. Апсі. 171. Совсѣмъ другое значитъ пшіс іат, н. пр., Ілѵ. VII, 32, 14: іші, сит Ьос ііісі роіегаі,... пипс іат се1.= И теперь уже," гдѣ пипс противополагается заключающемуся въ іиіі указанію на прошедшее время, а іат есть самостоятельное нарѣчіе. — Огпа те: ср. ѵ. 682: диіа ѵагіа ѵевіе ехогпаіив Мі. — АЬсІис: всіі. йото, сіис: зсіі. аЛ ТЬаісіет. Асиндетическое повтореніе изображаетъ его нетерпѣніе, какъ Ріаиі Атріі. 547: 8е^ио^, зиЪведиог — поспѣшность раба. Такой-же, какъ здѣсь, асиндетическій рядъ повелит, наклоненій для выраженія такого же возбужяен- наго состоянія духа см. Апсі. 334. А(1. 482. — Яиапіит роіезі: зсіі. йеп=диат сеіеггіте роіезі йегі, ставится или впереди или позади нриказанія; большею частью этотъ оборотъ употребляется безлично, какъ Еип. 834: сотргепйі іиЬе, диапіит роіезі. А(1. 350. 909. Аікі. 861. сравнительно рѣдко встрѣчаются личныя формы этого оборота, Еип. 842: ^иап^ит ^иео; Апй. 577: ^иап^ит диеат. Ріаиі. МП. 115: е§о Іапіит ^иап^ит роііз зит тіЬі паѵет раго (ука- зательное Іапіит передъ ^иап^ит находится еще Рзеікі. 1236. Мозі. 512. Аиі. I, 2, 41), см. Ьогепг ай Мозі. 744. МП. 181. Вгіх ай Тгіп. 765. Меп. 435. — Глаголъ йегі весьма часто опускается послѣ безличныхъ формъ глагола роззе, Апсі. 327: вей зі ісі поп роіезі. РЬ. 227: зі ^иіс1 роіезі. 303: пои роіезі. 818: ^ио расіо роіиіі? также Сіс. Тизс. I, 31, 77. асі АН. VI, 1, 13. 377.; Яиісі адія'? іосаЪаг едиійет: Парменонъ пытается его остановить, точно дѣйствительно испугался осуществлепія своего плана; но предполагаемое Донатомъ объясненіе, что Парменонъ желаетъ только свалить отвѣтственность на Херею, заслуживаетъ предпочтенія въ виду т. 380. 387 8^. — Оаггів ср. РЬ. 492 8^^.: Ьагіоіаге. — 1о§1 — зотпіа. — сапіііепат еапсіет сапіз. — §ат тосіо — Едо еді: аппотіпаііо, ср. ѵ. 366. 117. 116. 68. 378. §мо ігисіія: такъ какъ Парменонъ медлитъ, то Херея нонуждаетъ его толчками. Регсиіегіз те: ср. Ріаиі. Регз. V, 2, 22: регсиЫ те ргоре. Объ унотре- бленін іиі. II въ главныхъ предложеніяхъ у древнѣйшихъ Римскихъ писателей см. Ноііге II р. 86 здд. ІЗгаевсг I, р. 259 з^. 26