b000000218

200 II. 3. (^иапсібдііісіет іііагит пёдие іе диіздиат пбѵіі; педие зсіі диі зіез. Ргаеіёгеа Гогта еб аёіаз ірзазі, Гасііе иі рго еиписЬб ргоЬез. Сіі. Віхізіі риісѣге; пйтдиат ѵійі тёііиз сопзііійт йагі. 375. А^е еатиз іпіго шшсіаш: ста те, аЬйис, Йис диапійт роіезі. 85. Ра. ^иіс^ а^Із? іосаЬаг ёдиійет. СЬ. Оаітіз. Ра. Рёгіі, диій е§о е§і шізег? (^иі зіез: дді съ зняченіенъ еуществительнаго, какъ Ріі. 990: диі потіпаі те? Асі. 891: о ^иі ѵосаге? ср. Сіс. Козе. Ат. 34, 96. Ѵагго Ъ. Ь. VII, 1. 3. См. І^Геие 2 II, р. 219 зд. Шагит ^иІ8^иат: диіздиаш, какъ ж. рд., и у, 677: позігаѵит диіздиат. Какъ прилагательное ж. рда. диіздиат обыкновенно соединяется только съ именами лицъ, Ріаиі. Едісі. 406: апиз диіздиат. РаеиЛ, 181; диіздиат ѵозіга- гит. Сізі. I, 1, 68: ^иІ8^иат аііа тиііег. Жеѵ. 90 (КіЪЬеск р. 22): ^иІ8^иат атіса; для соединенія диіздиат съ другими именами ж. рда существуетъ толь- ко два примѣра, Ріаиі МозЬ. 590; педие е§о Іаеігіогёш Ъеіиат ѵійіззе те итдиат диетдиат — сепзео. Міі. 1060: диен^иаш рогсеііат. Въ ж. родѣ у комиковъ встрѣчается также диіздиіз, Ріаиі. Еисі. 1146. Регз. 546. Сізі. II, 3, 66., ^шз^ие Ріаиі. Рзеисі. 180, и весьма часто вопросительное ^Ш8, Ріаиі. МП. 361. 436. 925. 969. Тгис. I, 1, 76: зей Ііаес диіз тиііег езі? пр. 374. Іогта еі аеіаз'. часто соединяется, Нес. 75: аеіаз еі Гогта зі. Апсі. 72: е§гедіа іогта аісще аеШе іпіедга. 286. Ріі. 1024. ср. Еип. 472: диат ІіЬегаІі іасіе, диат аеіаіе іпІе§га. — Ш рго еиписію ргоЪез: зсіі. 1е, т.е., „лег- ко заставить ихъ считать тебя за евнуха"; относительно шраженія ргоЬаѵе аЦикІ рго аіідио ср. Сіс. Ііп. I, 7, 22: зі зетеі аіідиісі іаізі рго ѵего ргоЪа- Іит зіі;. Міі. 24, 65: ѵоіпиз, диосі аси рипсіит ѵісіегеіиг, рго ісіи діасііаіогіз ргоЬагі. КиШ. Ьириз 1, 4: поп ргоЪаз і.е рго азіиіо заріепіет, рго сопМепІе Іогіет. — ІІослѣ ргоЪез подразуѣвается дат. пад. Шіз. 376. Аде еатиз: аде часто предваряетъ слушателя о слѣдующемъ за тѣмъ приказаніи или просьбѣ, т. е. предшествуетъ повелит, или сослогательн. наклоненіямъ, Еип. 702 зд.: а§е пипс, Ъеіиа, сгеііз Ьиіс диосі йісаі? гдѣ про- изнесенный съ сердцемъ вопросъ по смысл у=по1і сгейеге. Л(1. 937; а§е, сіа ѵепіага йііо. Еип. 693 мы имѣемъ усиленное а§е гіпт Ьос ті ехрейі ргітит. ■Насколько въ такихъ соединеніяхъ а§е утратило первоначальное зпаченіе по- велит. наклонен!», видно изъ того, что оно, совершенно какъ нарѣчіе, при- бавляется и къ лицамъ мн. ч., Асі. 877: аде аде, пипс іаш ехрегіатиг сопіга. Ріаиі Міі. 920: аде ідііиг іпіго аѣііе. Іпіго: т. е. въ домъ отца, Лахета, для совершенія костюмировки. Штсіат: составлено изъ пипс! (ср. Апсі. 683; пипсіп) и служившаго для образованія нарѣчій окончанія ат (тоже что въ сіат, раіат, согат)^ по- добно тому, какъ еііат изъ еіі (греч. ехс) ат, диопіат = диопі -|- ат; ср.