b000000218

П. 3. 197 ЙзШе, иі Іегіиг, ^бгта? Ра. 8апе. СЬ. Аі піі аЙ повігат Ьапс. Ра. 'Аііа гез. 360. СЬ. ОЬяесго Ііегсіе, Рагтепо, Гас иі рбііаг. Ра. Гасіат зёйиіо: 70. ВаЬо орегага, асІіиѵаЬо; питдиій те аііисі? СЬ. ^ио пипс Із? Ра. Вотит, 'Ш тапсиріа Ьаес, Йа иіі іизвіі Ггаіег, сіисат асі ТЬаШега. 358. Наиё, сііизі: вслѣдстиіе этого ни Херея не знаетъ ея, ни она его; это было необходимо для экономіи комедіи, ибо въ противномъ случаѣ нельзя бы было подставить Херею вмѣсто евнуха. 359. Рет; см. ѵ. 292. 211. 73. — Шьтдиатпе еііат те Шат ѵШззе: Херея жалѣетъ объ этомъ потому, что въ противномъ случаѣ, по его мнѣнію, легко бы было для него достигнуть своей цѣли при помощи самой Ѳаиды, какъ тегеігіх. Въ восклицаніяхъ, выражающихъ неудовольствіе и досаду, весь- ма употребителенъ асс. с. іпі'. съ частицею пе или же безъ нея, ср. Аші. 245. 253. 425. 689. 870. 879. РЬ. 339. (іЫсІ. 232 одинъ іпйпіі., какъ Еип. 209.). АД. 562- Нес. 532. ЖиШцттпе еііат: еііат о времени нерѣдко— айішс, Аікі. 116: піі визрі- сапз еііат таіі. 503: поп заііз те регаовіі еііат. Еип. 113. 1028. 1090. Паи!. 175. 433. Нес. 192. 745. и въ положителышхъ предложеніяхъ также Апсі. 940. Еип 286. Наиі. 188. 742. 359. Шо Лит, сііс тікі: междометіе еЬо обращаетъ вниманіе на слѣду- ющій за пимъ вопросъ, приказаніе или упрекъ. Такъ какъ посредствомъ еію обращаются къ лицу, съ которымъ говорятъ, то къ междометію часто прибав- ляется Іи, Еип. 690: еію іи, етіп е§о 1е? Аші. 908. Ріі. 384. или зват. над. имени, Еип. 350: еЬо Рагтепо. Нес. 719: еЬо риеге. Ріі. 684: еЬо ѵегѣего. Иногда Теренцій къ еію прибавляетъ энклитическое пит, Апсі. 324: еію сіит сііс тіЫ. 616: еію (іигп, Ьоае ѵіг сріісі а§І8? Апсі. 184: І)аѵе... еію сіит асі те (зсіі. ассесіе). 360. Езіпе (всіі. Тііаіз), иі регіиг, {огта: зсіі. іат ргаезіапіі, ехсеііепіі. ]?огта~~ „ красота , " какъ 365: сопзегѵат аитта Іогта. — Лі піі (зсіі. езі;) аЛ позігаш Ішпс: асі— ,, въ сравненіи съ." Собственно асі указываетъ на приблизи- тельное сходство, Ріаиі Тгіп. 873: еі ііет аНегит а(1 ізіапс сарШз аіііілісіі- пет. ІЫсІ. 921 згр Мегс. II, 3, 91: иі етегет (апсіііат) асі ізіат Гасіет; отсюда оно получило значеніе „сравнительно, въ сравненіи съ," Еип. 680: пе сотрагашіиа Ыс ^иі(1ет асі іііитзі, гдѣ такое значеніе прямо указывается глаголомъ сотрагаге. ср. Ріаиі. Сарі. 272. Тгіп. 873. МП. 960. также у Цице- рона (1е ог. II, 6, 25: циега содпоѵітш ѵігит Ъопит еі Иіегаіит, зесі піЫІ асі Решит, рг. ге§. Веіоі. 824: сгесіо, Саезаг, піЫІ ай іішт едиііаіиш. 361. 362. Расіат зейиіо: сІаЬо орегат: аИіиѵаЬо: асиндетическое сопо- ставленіе нѣсколькихъ близкихъ по значенію (иногда и звукамъ) глаголовъ или именъ весьма употребительно у комиковъ. Примѣры изъ Плавта можно