b000000218

180 СЬ. Ш ііійт аі (іеае^ие зёпіит регйапі, диі теііойіе гетогаіиз езі: 10. Медие айео диі гезіііегіт: іит аиіет диі Шит Йоссі йсепт. Зёй еСсит Раггаепбпет. заіѵе. Ра. ^^и(^ 1и ез Ігізііз? диійѵе ез аіасгів? уыомъ. Парменбнъ полагаетъ, что состояиіе, въ какое страсть приведетъ пыд- каго Херею, будетъ бѣшенствомъ въ сравненіи съ состолніемъ болѣе спокой- паго Федріи. 301. Ш Шит — регсіапі: весьма употребительная у комйковъ формула нрокллтія или, съ глаголомъ сіаге, благаго іюжеланія; подлежащимъ бываетъ иногда просто сіі, иногда соединение (1і (1еаег|ііе, къ чему иногда прибавляется еще онредѣленіе отпен; въ началѣ можетъ прибавляться союзъ иі (^иііпаіп) или аі; наконецъ въ этихъ формулахъ часто еще попадаются старинпыя фор- мы сіиіпі, рег(1іііпІ. Ріі. 519: сіі ІіЫ отпев ісі сцюс ! ез йі^пиз, (Іиіпі. 976: та- Іит диой івіі (Іі Йеаедие отпез сіиіпі. 1005: йі теііив йиіпі. Нес. 441: йі іі- Іит регсіиіпі:. съ союзомЪ Наиі 810: иі 1е диісіет (И (Іеаег^ие отпев — рег- йиіпі. РЬ. 687 зд.: иЬ і;е диійет сіі (іеае^ие отпев, вирегі а^ие іп&гі, таііз ехетріів регсіапі;. РЬ. 123. Еип. 430: аі іе сіі регсіапі. Нес. 469. Наиі. 161: иііпат ііа сіі йіхіпі. — Веаедие: носредствомъ синйцезиса двухсложно, какъ Ріані. Мозі. 183. 449. 640. 669. — К:— иііпат, ср. Оѵісі. еріві. XIII, 161: регдие, <) иосі иі ѵісіеат сапін аіЬеге сарііііз — сариі. — Шит зепгит,, диі — ге- пгогаіиз езі: сотласованіе но смыслу, какъ 644: всеіиа, ровісіиат ІисІійСаіиві ѵіг§іпет. 695: топзігит Ьотіпіз, поп сіісіиіи'8? Апсі. 250: аіідиісі топвігі аіипі: еа диопіаш петіпі оЬігпйі роіеві. 607: зсеіиз, диі те Іюсііе... 844 вд.: 'всеіив, диет пат Ьіс Іаисіаі? Асі. 261: іевііѵот сариі, диі; точно также отно- сительиое мѣстоименіе согласуется съ іюнатіемъ лица, заключающимся вь притяжательномъ мѣстоименіи, Апсі. 97 вд.: іаисіаге ^огіипав теав, диі ёпаіит ЪаЪегет. Асі. 881: ісі теа тіпитит геГегі, диі вит паіи шахитив. 302. Шедие шісо. 8сі1. регсіапі; объ асіео см. V. 204. — диі — гетогаіиз еяі, диі 'геЩіегѵт: объ употребленіи наклоненій въ винословпыхъ относите'льйыхъ нредложеніяхъ см. ѵ. 292. — Циі гезіііегіт, іит аиіет сеі: двѣ причины; вто- рая болѣе йбЩая, заключаётъ въ себѣ и первую, она, слѣдов., въ сравненіи съ первою является болѣе сильною, что и выражается прибавленіемъ аиіет къ нарѣчію іит, см. ѵ. 197. — Яиі Шит ііоссі /есегш: ученіе трамматикъ, буд- то йоссі, паисі, рііі, репві употребляются исключительно въ соеДинеш'и съ отрицаніемъ, неточно, но крайней мѣрѣ, относительно двухъ нервыхъ именъ. Ыазванныя слова, съ прибавленнымъ отрицаніемъ, въ соединеніи съ глаголами Іасегё, ЬаЬеге, ехізіітаге, репсіеге (Еіт. 410: е§о поп йоссі репсіеге) употреб- ляются для выраженія нолнѣйпіаго отсутствія уваженія или ноянѣйшаго пре- небреженія къ чему-либо; (впрочёмъ, паисі употребляющееся только въ коме- діяхъ, никогда не встрѣчается въ соединеніи съ іасеге или поп іасеге; паисі поп евзе Ріаиі. Мові. 1027. Еппіив ей, ТаЫеп р. 154, 10: поп паисіеі Ьото.