b000000218

II. 2. 169 КеЬиІбпет Ііиис сегіитзі Іййеге. Ра. Нізсе Ьос тйпеге агЬіІгапіиг 8иат ТЬаійет еззе. Сгп. Ркігіта заібіе Рагтепбпет 270. Зитшйт зиога іпрегШ СгпаЙю. диісі а§ііиг? Ра. Йіаіиг. Ѳи. Ѵійео. 40. КитдиМ пат Іпс диой поііз ѵійез? Ра. Те, Ѳа. Сгёйо; аі питдиісі аііий? Йгша поѵі: йе соіоге поп диео поѵізве. Саесіі. 8Ы. Ріосіит 145 (ЕіЬЬеск р. 00): диі йаріі, йе те (іізсеі Сл. Ноііге I, р. 56, сі. Такое употребленіе пред- лога сіе въ классической прозѣ сохранилось преимущественно послѣ і^аголовъ аисііге, зсіге, диаегеге. Зесіагі іиззі: при весіагі опущены подлежащее еит идополненіе те.Бес,- іагі говорится объ учепикахъ философа, всюду слѣдующихъ за своимъ учите- лемъ, Ріаиі. Регз. II, 1, 5: пат едиісіет Іе іаіп зесіог диіпіит Ііипс аппит, (цют іпЬегіт, сгесіо, сисиз ьі іп Іисіит ігеі, роіиіззеі йегі, иі ргоЬе Шегаз зсігеі. Сгеіі. II, 2, 2: Таигиз, зесѣаІогіЬиз соттогіит сіітіззіз, весІеЪаі ссЬ. От- сюда и выраженіе зесіа рЬіІозорЬогит, Виеі. (іе сіаг. іііеі. с. 4. 263. 8і роііз езі\ см. ѵ. 101. — Конструкція этого мѣста сдѣдующал: иі раганііі, зі роііз еві;, ііет бпаШопісі ѵосепіиг, іапдиат рЫіозорЬогит сеі. О чтеніи стиха 264 см. Крит. Приб. 265. Ѵісіеп—диісі /аеіі: см. ѵ. 100 вд. — Оіігт: „отсутствіе труда и за- боты", какъ Наиі. 75: іапі.итпе аЬ ге Іиаві о и ііЬі? АД. 863: іііе зиат е%іі йсгарег ѵііат іп оііо; ІЬісІ. 42: е§о Ьапс сіешепіет ѵііат игЬапат а^ще оіішп зесиШз зит. Нес. рг. аіі. 18: йі іп оііо еззеі роііиз диат іп пе§оііо. — Расгі: см. Впед. гл. III, стр. 51. К, 1. ср. СБ1Ѵ МйІІег Ріаиі. Ргозосі. р. 60 здд. р. 71 8^^. Согззеп 2 II, р. 487 з^^. Бей едо сто: этимъ выраженіемъ лицо, отклонившееся отъ дѣла, обна- руживаетъ намѣреніе воротиться къ нему; оно какъ бы выговариваетъ самому себѣ, АпД. 586: зесі сеззо асі еіш регдеге? РЬ. 285: зесі сеззо асііге гціат ргітит зепет? 266. і/аис:— ѵігёіпет, находившуюся тутъ лее на сценѣ. 267. Зехі Рагтепопет сеі: см. Крит. Приб. 268. Тііѵаііз: называется соперникъ только въ любовныхъ дѣлахъ, Ріаиі 81іс1і. III, 1, 3: еасіет езі атіса атѣоЬиз: гіѵаіез зишиз. — Заіѵа гез: ныра- жаетъ торжество Гнаѳона, Асі. 643: заіѵа гез езі; съ тѣмъ же значепіемъ Ріаиі Рзеисі. 957: заіѵоз зит. Связка езі опущена, какъ 360: аііа гез; ср. Крит. Приб. Штігипг: здѣсь съ основнымъ значеиіемъ „было бы странно, еслибы не; безъ сомнѣнія, навѣрное", какъ ѵ. 507. 782; Ріаиі. Рзеисі. 1196: пізі шігитзі— тігит пі, см. ѵ. 230. Виослѣдствіе пітігит стало— нашему „именно". Нізсе котіпез: Ыз — древняя форма именит, пда мн. ч. 2-го склон. Это древнее окончапіе оставалось въ употреблепіи до середины 7-го в. отъ осиова- нія Рима (=до 100 г. до Р. Хр.), не только въ мѣстоименіахъ, но во вся- кихъ словахъ; ср. ЕіІзсЫ Ор. II, р. 649. Отъ мѣстоименія Тііс Пдавтъ и Те- за