b000000218

П. 2. 159 Сбпѵепі Ііосііе айуёпіепз ^иеп(^аIп теі Іосі Ьіпс аЦие бгйіиіз Нбтіпет Ьаисі іпригит, іЧШет раігіа диі аЫідиггіегаі Ьопа: 235 пд., Асі. 76: Ігос раіег ас (Іотіпин іпіегойі. — (^икѴ. ассийаі. асІѵегЬ. совершенно какъ и Ьос Асі. 76. Нос ѵепіі гп тепіет тіігі. объектъ воспоиинаиіа выражается или имен, пдмъ, какъ здѣсь и 908: ^иі(;^ ѵепіге іп тепіет пішс розбіі тіЬі. РЬ. 652: пат тіЫ ѵепіѣаі іп тепіет еіиз іпсоттосіит. (Наиі. 484: (]ио(1 диоідие диотдие іпсісіегіі іп тепіет.), или род. пдлъ, РЬ. 154: иЬі іп піепіет еіив асіѵепіі ѵепіаі; или цѣлымъ предложеніемъ, Ріаиі. МіІ. 1346: Ьеи те, (Ціот ѵепіі ті іп тепіет, иі тогез тиіаікіі 8Іепі. Съ значепіемъ рег&сіі 1о§іс. отъ іп тепіет ѵепіі у комиковъ иногда встрѣчается выражевіе іп тепіет еві (е8і— ѵепіі), Наиі. 986: (ціосі ті іп тепіетзі. Асі. 528. піііііпе іп тепіешві? 234. Сопѵепі Ііосііе асіѵепіепз: сопѵепіге не только о случайныхъ встрѣ- чахъ, какъ Апсі. 368, но также о преднамѣренныхъ, какъ ѵ. 466: иі Исеаі — сопѵепіге еі сопіосіні ; Нес. 436. — Ііосііе асіѵепіепз'. паразитъ сопровождалъ своего патрона въ Карію (ср. ѵ. 126) и только въ это'т'ъ день возвратился изъ путешествіа; по дорогѣ изъ гавани въ городъ паразитъ и встрѣтился со своимъ знакомымъ. (ЦиетЫт теі Іосі Мпс сіі^ие огсііпіз: Ыпс—еи. Ьас игЬе огіипсіит; нарѣ- чія мѣста и времени, хотя рѣдко, однако употребляются Лат. писателями вм. онредѣленій, Апсі. 833: Шат Мпс сіѵет еззе аіппі. Еип. 950: 8сі8 еат сіѵет Ьіпс езае? РЬ. 55: ргаезсМіга иі пипс випі тогез. Ріаиі. Рег8. III, 1, 57: поп іи пипс Ьотіпипі тогез уісіез (ср. греч. тюѵ ѵиѵ аѵ&рштгсиѵ); Апй. 175: еі егі зетрег (— реі-реіиа) Іепііаз ѵегеЬаг ^иог8ит еѵасіегеі. Наиі. 59: сщанкщат Ьаес іпіег поз пирег поііііа Япосіитзі. — іосі: Іоспз тутъ съ такимъ же зна- чепіемъ, какъ въ выраженіяхъ зшпто, іпйто іосо пазсі, рагі іосо огігі, т. е. относится къ происхожденію: Гнаеопъ и его знакомый, оба были свободнаго нроисхожденія. Огсііпіз: относится къ общественному положенію: оба первона- чально имѣли свое собственное состояніе, но промотали его и стали нищими. ІІотіпет ЫтЛ іпригит: іпригиз всегда о правственпыхъ педостаткахъ, особенно о скупости, РЬ. 83: еа зегѵіеЪаі іепопі іпригіззіто. Асі. 281. Ьоті- иет ізіит іпригіззитит гципи ргітит аЪзоІѵііоіе. Въ глазахъ Рнаѳона і'лав- ное достоинство его знакомаго составляетъ равнодушіе къ деньгамъ. Ііісіет: зсіі. аісціе е§о, еосіет (цю едо ір8е тосіо. ЛЫідиггіегаі: аЫідиггіге (отъ простаго 1і§иггіге ~ лизать ср. ѵ. 934: дпае сит атаіоге сршт сепапі Іі^иггіипі) цринадлежитъ исключительно про- стой разговорной рѣчи ср. Егш. 8аі. VI, 29 (ѴаЫеп р. 158): шох сит аііе- гіиз аЫі§игіа8 Ьопа. Предлогъ аЪ въ сложенін съ Іі^иггіге имѣетъ тоже зна- ченіе „окончательно, всецѣло," какое и въ аЬиіі, Апсі. рг. 5: орегаш аЬиІііиг.