b000000218

156 П. 1. Ра. Ві Ьопі, диМ Іюс тбгЬізІ? айеоп Іштіпез іптиіагіег. - 225 Ех атоге. иі поп со^позсай ейпсіет евзе! Іюс пето іиіі 20 Міішз іперіиз, та§І8 зеѵегиз диіздиат пес та§І8 сбпііпеп8. 8ёсІ диіз Ыс езі, диі Ішс рёг^іі? Аііаі;, Ьіс диійетзі; рагазіійз СгпаІІю зическимъ трудомъ; значитъ, своею работою ты достигнешь только одною: къ безсонницѣ прибавишь усталость." Слѣдов., Ьос — аЫаі тепвигге „на столько "= Іюс ріиз Гасіен, иі (}иаіііѵій Іаввив зотпиш Іашеп сареге поп роззіз. Ср, НаиЬ. 73 8сі.: диосі іп ореге іасішкіо орегае сопзитіз Іиае, 8і зишаз іп І1ІІ8 ехегсепсііз, ріиз а^аз, вы. чего можно было сказать: диосі— орегае сопзи- шіз Іиае, зише іп Шіз ехегсепсііз: ео ріиз аоез. АЫ:~ п чп)щ, убирайся, перестанр,, полно," употребляется въ выраженіяхъ не то сомнѣнія, не то неудовольствія, Ай. 220. аѣі, іпезсаге пезсіз Ьошіпез. Ріаиі Мозі. 1066. МП. 290 пр.; гораздо рѣже посредствомъ аЪі выражается одобреніе, какь А(1. 564: Іаисіо, Сбезірііо: раігіззаз: аѣі, ѵігит <;е іисіісо; іЫсІ. 765, ШІ (Іісіз: „пустяки," ср. Асі. 141: пес піі пес^ие отпіа Ііаес зйпі, диае сіісіі. РЬ. 208: Іюс піЫІ езі, РЬаесігіа. 222. ШсіипсЫ езі тоІЫіез апіті: ср. Ріаиі Сазіп. ргоі. 23: еісііе ех апіто сигаш; въ нашемъ ыѣстѣ изъ обстоятельства мѣста къ еісеге (т. е. ех апішо) сдѣлано опредѣленіе къ предмету дѣйствія. Цгтіз те іпйиідео: въ древней Латыни іпсіиі^еге одинаково соединялось и съ вин. и съ дат. пдмъ. Аігап. іг. ѵ. 388 (ШЬЬеск р. 214): шаіе тегепіиг сіе поЪіз егі, диі поз Іапіо ореге іп(1и1§епі, рядомъ съ Тнгріі. 38 здд. (ШЬ- Ъеск р. 90): егдо ейероі йосіа сіісо: диае шиііег ѵоіеі зіѣі зиит атісит еззе іпсіиі^епіет сеі. Тег. Наиі. 988: іе іпсіиідеѣапі рядомъ съ Наиі. 861: пішіит іііі іпсіиі^ез. 223: Шит сагеат: сагеге (—поп ЬаЪеге) въ древней Латыни также съ вин. пдмъ, Тигріі. 32 (ЕіЬЪѳск р. 88): теоз рагепііз сагео, но рядомъ съ тѣмъ Рошроп. Вопоп. 183 (ЕіЪЪеск р. 252): (цю расіо сагеат іат риісііга реіш? Ріаиі. Сиге. I, 2, 46: диіа і«і, (рюс! ато, сагео; какъ сиаонимъ глагола ітіі- §еге — сагеге дважды встрѣчается съ род. пдмъ, Наиі 400: ргаеіег диат 4и.і сагепсіит диой егаі. Ьаеѵіиз ар. Сгеіі. XIX, 7, 7. Ѵеі Шит ігЫиот: накинувши лишній денекъ (Ѳаида просила два дня) Федрія считаетъ это Богъ вѣсть какимъ подвигомъ: Мит Ігісіиот. 224. Тісіе диід, ауаз: „зіс сіісііиг та§иа адотейіепііЪиз." Бопаі. Парме- нопъ, конечно, съ ироніею произиоситъ слова, начиная съ Нііі, ішіѵогзшп ігі- йиот. Слова: ѵісіе диісі а§:а8 составляли формулу предостереженія, какъ ѵ, 962 8 д.: ѵісіе, Рагтепо, ^иі(і а§аз! РЬ, 346. Апсі. 399: ѵісіе дио те іпсіисаз. Асі. 343: ѵісіе гршт гет а«ав.