b000000218

II. 1. 155 Ра. Ѵі^іІаЬіз Іазяия: Ьбс ріив Гасіез. РЬ. 'АЬі, піі йісіз, Рагтепо. 15. Еісіипск Ііегсіе Ьаес ёві тоіііііез апіті: пітіа те іпййі^ео. Тапсіёт поп е^о Шага сагеат, яі зіі бриз, ѵеі 4оіит ІгМиот. Ра. Ниі, ІІпіѵогвит Ігйиот? ѵійе диМ а^аз. РЬ. Біаі зепіепііа. ВеЛ Ігеиз іи: оиъ останавливаетъ уходящаго въ домъ Парменона, чтобы подѣлиться съ нимъ своими мыслями.— Объ 7іеиз ср. ѵ. 102. Же оЩгтаге сі регреіѵ. см. Крит. Приб. 218. Іпіегеа:—\ъіѵ& Ъісіиою сопйіііиіиш. Парменонъ презрительно пере- спрашиваетъ: Тепа: зсіі. рояве, и затѣмъ очень опредѣлительно рѣшаетъ свой вопросъ: Жоп Ііегсіе агЫігог: для большей силы отрицаніе обыЕіювенно ставится раньше увѣряющаго нарѣчія; такъ ѵ. 529: поп Ііегсіе ѵепіат. Лікі. 194: поп Ііегсіе іпіеііеёо; Ріі. 969. Нес. 416. 520. Асі. 419. 554. Еип. 96: поп роі; 901: пе^ие роі; Лгкі. 435: пШП ргогзиз; Наиі. 894. и весьма употребительное пі- Іііі отпіпо. 219. Іат: только черезъ противоположеніе слѣдуюідему нарѣчію шох при- ближается къ зіаііш, съ которымъ его отождествляетъ Донатъ въ своемъ при- мѣчаніи. Лотш:— Ішс ѵогзпш; у Теренція это нарѣчіе встрѣчается еще Нес. 450, у ГІлавта МП. 303. Еий. 175. Те асЛдеі іпшппіа: см. Крит. Приб. 220. Ориз (асіат: ориз въ ед. ч. весьма часто хат о земледѣль- ческомъ трудѣ, РЬ. 363: рапрег, диоі іп ореге ѵііа егаі, гигі іеге яе еопііпе- Ьаі. Наиі 72 зд: сіиаиіит Іііс орегіз йаі ржпііеі. іЬі(і. 73: ^иос1 іп ореге Га- сішкіо орегае сопвитій іиае. Сіс. Саі. М. 7, 24. Асі. 517 вд: арий ѵіііашві: пипс диот тахите орегіз аІі(|иіс1 Іасеге сгеіо. Наиі. 142: піві еоз, (ци ореге гивіісо Іасішиіо прибавлено гизіісшп. ТІі (1е(е1гдег гщие, іпдгаіііз иі йогтіат: форма йеіеіі^о въ древней Ла- тыни была болѣе употребительная (Иескеізеп Гішйіо- АгіікеІ р. 15), тѣмъ болѣе, что и простой глаголъ употреблялся въ формѣ іеіі^о (ВгашЪасЬ Хеи- дезіаіі. р. 78). — Ш — иі: не нредставляетъ никакаго азупсіеіоп; предложенія неравны между собою: иі — йеМщег опредѣляетъ цѣль дѣйствія ориз Іасіаіп, между тѣмъ какъ иі йогтіат увазываетъ на слѣдствіе достаточной степени усталости, т. е., дополпяетъ собою слово издие^издие ео или издие асіео, иі; слѣдов., второе предложеніе съ иі подчинено первому. 221. ТідіІаЫв Іаззт: отношеніе приложенія Іаззпз къ ѵідіІаЪіз уступи- тельное: ѵі^іІаЬіз цпаюѵіз зіз іаззиз; а „ѵідііаѣіз Іаззиз" къ предыдущему на- ходится въ противительномъ отношеніи. Нос ріиз /асіез: „въ дереви%, ничего не дѣлая, ты не будешь въ состояніи спсчть; но такъ же мало тебѣ удастся заснуть, хотя бы ты утомлялъ себя фи-