b000000218

П. 1. 153 8есІ пйгсщшсі аііисі іпрегаз? РЬ. Мйииз позігит огпаіо ѵегЬіз, дибй роіегіз: еі ізішп аётиіит ^ио(і рбісгіз аЬ еа рёШЧо. Ра. АЬ, 215. Мётіпі іат еізі пйііиз глопеаз. Ріі. Ё§о гиз іЬо аЦие іЬі тапеЬо. 10. 211. С^ітп (зсіі. іасііе) Іюс (зсіі. типиз Тілаісіі оЫаіиш) регіЫі: регіге-- „безполезно погибать", какъ Наиі. 486. А(1. 742 ч^: пешре Ша агіе ѵі§іпіі шіпее— регіеге. Парменонъ упрекаетъ своего барина въ расточительности, такъ какъ очъ непроизводительно ухлоішпаетъ денежки на подарки своей возлюбленной. С^иоЛ тіЫзі сагіиз: эти слова Федрія относить не къ одному едо, но къ своей печальной судьбѣ, т. е., ко всему предложенію: е^о диодие ипа регео, а потому и диосі— те ірзит г[иос]ио регіге. — Сагиз: „дорого стоющій ", какъ ѵ. 924 зд. ашог сагіззитиз. 212. ІѴе ізіис іат гпідгю раііаге апіто: ізіис = зитріиз &СІ08 асі тшгаз сотрагапйит. Объ пе с. сопіипсі. ргаез. см. ѵ. 95. Этими словами Федрія успо- коиваегъ своего зѣрнаго раба; ибо по его мнѣиію мысль о томъ, что онъ самъ погибаетъ, должна заставить Парменона хладнокровно относиться къ тратѣ де- негъ. Парменонъ словами: Міпите: зсіі. Іат іпідио раііаг апіто увѣряетъ его: „не буду убиваться". (^га е^есіит сіаіо. „вѣдь л самъ устрою все это дѣло", т. е., буду спо- собствовать и тратѣ денегъ и твоей погибели. Въ относительныхъ ішнословныхъ предложечіяхъ Теренцій одинаково употребляетъ и іікіісаі., Еіш. 1002: гаіііі зоіае гіііісіііо іиіі;, срие дик! Іітегеі зсіЬат. Агиі. 646: Ьеи те тізегит, ()иі йшт аштит ех апіто зресіаѵі іііео; и сопіипсі; Аті. 749: заііп запи'з, ((ііі те ісі го^ііез?' Ба. диет е^о ідііиг го§ет, диі Іііс петіпет аііит ѵісіеат? ср. Г)гай§ег И, р. 507.— Ближайшимъ дополненіемъ къ еіГесіит сІаЬо служитъ по- иятіе ісі, диоД іиЬез, — Е^есіит сІаЪо: въ разговорной рѣчи весьма употреби- тельны описательные обороты съ раіі. регі. разз , когда надобно указать не на длительность дѣйствія, но на достигнутый имъ результата Для составлен! я такихъ оборотовъ пользовались глаголами сіаге, Апсі. 683: аі іат Ьос ІіЬі іп- ѵенШт сіаЬо. РИ. 974: іпсепзат сіаѣо; сигаге, Апй. 684: іпѵепіит ІіЪі сигаЪо еі шесит асІсІисЬит; ігасіеге, Ріаиі Сиге. III, 15: Іюс ейесіит ііЬ! Ігасіат; іахо, Паиі. 341: асіетрйіт ІіЬі іат Іахо отпет теіит; но чаще всего геМеге, Апсі. 703: Іюс е^о ІіЬі рго&сіо еЯесіит гейсіаю. Наиі. 760: Йісіит ас іасіит гескіісіі. Ріі. 559: іпѵепіаз гесісіат; доіюлненіемъ можетъ служить также названіе лица: Апсі. 804: е§о іат 1е сотпюінт тМат. Наи(. 950: зесі 8угит — е§отеі — ехогпаіит сіаЬо. Ріі. 1028: Іахо іаіі еит тасіаіит — іпіогіипіо. Нес. 407: несі іат ргіог атог те асі Ііапс гет ехегсііаіит гесісіісііі. Асі. 849: Іат ехсосіат гесісіат. Приравнять этотъ оборотъ но значенію къ Іиі. 1 совершенно невоз- можно: еШсіат не заключаетъ въ себѣ непремѣнно указанія на завершеніе дѣйствія и достиженіе результата; напротив^ описательные обороты есть сипони- ао