b000000218

149 АЦие ёх аііагит іп^ёпііз ішпс те ііійісеі. Е§о р61 ; диае тіЬі зит сбпзсіа, Ііос сегіб зсіо, І\едие гаё йпхіззе Шзі ^иіс^иаIп пёдие тео 200. 120. Согйі ёззе ^иет^иат сагіогет кос РЬаёйгіа; Еі диМдиій Ьиіиз іесі, саиза ѵіг^іпіз Ьапі;. Регз. II, 2, 30: Іио ех іп^епіо тогез аііепоз ргоЬаз. при глаголѣ тосіе- гагі Иаиі. 216: ех виа ІиЬісІіпе пюсіегапйіг. Ср. Ноііге I, р. 53 199. ^)исе тіЫ вит сопзсіа: диж-— -понипа!. іет. цеп. см. Крит. ГІриб.— Сотсіиз ии у Плавта, ни у Теренція еще пе имѣетъ зпаченія „сознающій за собою вину", по просто „знающій и ниающій вмѣстѣ съ кѣмъ либо о чемъ". Род, пд. вещи при иеыъ часто опускаетъ Плавтъ, Терепцій прибавилъ его толь- ко однажды, Ріі. 156: (]Ш Іат аисіасіз Іасіпогів тіЬі сопзсіиз зіз? въ другихъ мѣстахъ вещь опъ выражаетъ или оборотомъ асс. с. іпі".. Нес. 392, Ай. 348, или заставляетъ читателя ее дополнять изъ ііредыдущаго, Еіт. 199 зд. Наиі, 121. Ср. Р. Ьап§еп ВеШ'аеде гиг Кгіі. и. Егкі. сіез Ріаиіиз, р. 122 8([. Сегіо зсіо: ср, ѵ. 111. 200. Ме Щіхіззе СаЫ дгіщшт: намекъ на слова Парменона ѵ. 104: зіп Гаівига аиі ѵапит аиі йпсіитзі. Въ словахъ йпхіззе Іаізі диісдиат заключается: илеоназмъ, объяспяющійся желапіемъ выдвинуть понятіе Іаізит. 201. Мео согсіі еззе диетдиат сагіогет'. ср. Ріаиі. Меп. 247: е§о Шит зсіо, ^иат сагиз зіі согсіі тео. Ерісі. I, 2, 30: сцііа теа педие сага екі согсіі не^ие ріасеі. 202. ЕЬ диШдиісі Ішіив (есі\ ср. 978: диісідиісі Ііиіиз іасіитзі; ѵ. 1068: Ішіиз ^иіс^^иі(і іасіо. Какъ съ нарѣчіями (времени: асіішс, іпіегеа, розіійеа, ср. ѵ. 126; и мѣста: иЪі, и8С }иат. пиздиат, іЬісіет, цио, см. Иоіі/е I р. 326), такъ и съ сред. рд. мѣстоименій количественныхъ часто соединяется депеі. §епе- гіз., у Плавта и Терепція сравнительно даже чаще, чѣмъ въ классическомъ неріодѣ. Соединенія въ родѣ диісі, пііаіі пѳ§оШ, Іюс, іапіиш таіі достаточно извѣстны изъ классической прозы, но въ древней Латыни встрѣчаются болѣе рѣдкія а) съ род. пдмъ существительныхъ: №еѵіиз Ветепіез: аиітж раихіііи- Іит. Ріаиі. Ерісі. II, 2, 26: іит сарііѵогит сіиі(1 сеі. Рзеий. 164: різсіит ^иіс- сіиісі іЬізі. Роен. III, 3, 5: зесі ^иі(1 Ііис іапіит Іююіпига іпссчіипі? Еіш. 237: ^иіс1 ізіис огпаііві? Асі. 665 8(4: с|иі(1 іііі сгесііііз іоге апіті? Ь) съ род. пдмъ прилагательныхъ или мѣстоименій: Еші. 202. 978. 1068. Асі. 178: іеіідіп іиі диісдиат? Наиі. 77: Ьитані піі а те аііенит риіо; іЫсі. 571: піі те ізііиз &сіигит. Ріаиі. Саз. III, 2, 26: зідиісі еіиз еззеі; іЫсі. IV, 1, 14: іоге Ьиіиз диоі іиіигитзі. Другіе нримѣры §епеі. §еп. въ нашей комедіи см. у. 225. 325. 545 8^. 559. 572. 627. 695. 831. 921. 1013. 1027. См. Ноііге I, р. 324 8^^. Саиза ѵігдіпіз {есі: обыкновенно твор. пд. ставится позади своего опре- дѣлеаія, какъ Наиі. 41. 686. РЬ. 695, 928, только когда причина выставляется