b000000218

148 Віёз посііздие тё атез, те сіезійегез, Ме збгапіез, те ехрёсіез, (1е те сб^ііез, Ме зрёгев, те 1е оЫёсіез, тесит Ша зіз: 195. 115. Меиз Ш зіз розігето апітиз, диапйо е§о зйт іиоз. ТЬ. Ме тізегат, Гогз зіі ап Ыс тіЬі рагѵат ЬаЬеа! ййет 192. Сит тііііе ргаезепз: потому что ргаезепз замѣняетъ недостающее причастіе отъ еззе. — Ыо: съ сильнымъ оттѣнкомъ недоброжелательства. — Рг«- 8гм8 аЪзепз: авупйеіоп и охушогоп; оба эти причастія нерѣдко соединяются то асиндетически, Епп. 1057, то посредстіюмъ союза, Асі. 73: ргбезепз аЬвепв- дпе ісіет егіЬ. 193. Ме апт'. о зіяніи см. Введ. стр. 49. 194. Ме зотпіез: вотпіаіе съ вин. пднъ вещи встрѣчается нерѣдко, съ вин. пдмъ лица только здѣсь. — Ме ехресіез: ехресіаге— „ожидать съ нетерпѣ- ніемъ, тосковать, изнывать по", какъ Наиіг 409. ИаиІ;. Міі. 1233; зіпе иііго ѵеиіаі ^ивегіМ йевісіегеі ехрескеі; іЬісІ. 1374. (^иіпі. IX, 3, 68 приводитъ нри- мѣръ игры разными значеніями слова ехресіаге;.. сопйпій еві аѵхаѵахХааЕ? еіизйеш ѵегЬі сопігагіа зіёпійсаііо. спш Ргосиіеіиз диегегеіиг сів йііо, диой із шогіѳш зиага ехресіагеі, еі Ше (Ііхізвеі, ке ѵего поп ехресіаге: ітшо, іпдиі^ го§о ехресіа". 195. Ме зрегез: зрегаге съ вин. пдмъ лица рѣдко въ дѣйств. залогѣ, но часто оно употребляется въ раіі. регГ. разз. ИаиІ:. 8іісЬ. IV, 2, 5: зрегаіе РатрЫІе! Роеп. V, 4, 95: зрегаіа, заіѵе! Атріі. 669. — Ме іе оЫесіез: оЫесіаге соединяется также съ іп с. аЫ., А(1. 49: іи ео те оЫесіо; также Сіс. ой 1 . III, 19, 58; но встрѣчается оно также и безо всякаго обозначенія предмета, Ріі. 433 «щ: ЬаЬеЪіз диае іиат зепееіиіет оЫесІеі... Те оЫесіеІ. Нес. 84 зд. 193 — 195. Ме — те— те — те — сіе те— те — те — тесит'. апарЬога и ро- Іуріоіоп, а возвращающійся въ окончаніяхъ глаголовъ слогъ ез составляетъ Ьошоіоіеіеиіоп, 196. Розігето'. „одаимъ с.товоііт>"=;(Іепісіііе ѵ. 40; также Еіш. 252. Апсі. 521. 197. Рогз зіі ап: соединенія Гогз зй ан . (=1ог8ІІап) Плавтъ еще не знаетъ вовсе, но у Теренція оно встрѣчается еще Аші. 957. РЬ. 717; однажды, Наиі. 715, простое іог8=іогзііап; вмѣсто послѣдняго Плавтъ употребляетъ іогз іиаі ан. н. пр., Рзеисі. 412, что у Теренція попадается тольдо однажды. Нес. 610, для выраженія желанія. — Эти стихи (197 — 206) Ѳаида пронзноситъ одна, го- воря сама съ собою, ибо Федрія и Парменонъ оставили сцену послѣ т. 196, — См. Крит. Приб. 198. Лііагит: зсіі. тегеігісшп. — Іийісаге еж~іисІісаге аесипйит— судить по чему либо", такъ Тигріі, Бетеігіиз Гг, IV (5) 19 (О. ШЬЪеск Сот. Кош. іѵ. 2 р. 87): пппс 'те ех аііогит іп^епііз іисіісаі; Сіс. ой, I, 41, 146. также при глаголѣ ргоЬаге, Ріаиі. Тгіп. 1049: еогит ех ів§епіо іп§ешит Ьогиш рго-