b000000218

133 НаЬеат 1;е еі теа сопзіііа иі ІіЬі сгейат бтпіа. РЬ. Ке Іюс диМет ІасеЬіі Рагтепо. ТЬ. Оіі, йиЬійтпе М ев!? Нос й§і1;е, атаЬо. тйіег теа ііііс шбгіиазі; 130. 50. Кирёг: ^иоіи8 і^гаіег аіідиапіит асі гетзі аѵійіог. ныя отношенія, но и относительно этого унотребленіл слова Іосі правильно мнѣніе, какое высказалъ Гг. КгіЬг асі 8а11. Іид. 63, 6: асі ісі Іосогит: „Іедеп- <ішп Іатеп ѵіДеіиг, Іосі ѵосаѣиіит неиіідиат зітріісет іетрогів кідпійсаііо- пет ЬаЬеге, вей та§І8 гегит біаіиш е(; сопсіісіопет, с[иае аіідио іетроге екі, сіеаідпаге", — ігь такое время, т. е, при такихъ обстоятельствахъ, условіяхъ. Выраженіе это принадлежитъ разговорной рѣчи, въ которой такъ употребляет- ся отъ Іосиз род. пд. и ед. и мн. ч., и нослѣ нарѣчій мѣста и послѣ ыѣстоиме- ній, Ріаиі. Сар!;. 385: асіітс Іосогит. Сарі. 385: іпсіе Іосогит. Ьисг. V, 437. Ріаиі. Рзеий. 255: іпіегеа Іосі. Меп. 446. Тгис. I, 1, 11. Тег. Еип. 126. 255. Наиі. 257. Ріаиі. йіісіі. 758; ровіісіеа Іосі. Тгис. III. 1, 16: рові ісі Іосогит. 8а11. Іи§. 63, 6: ай ісі Іосогит; іЬісІ. 72, 2: рові ій Іосогит; іЬіі. 102, Г: рові еа Іосі, пр. И у Цицерона во всѣхъ примѣрахъ (ср. ай АМ. I, 13, 5. VII, 16, 3. VIII, 10. Бе сііѵ. II, 66, 135.) слово Іосі имѣетъ значеніе „положеніе дѣ- ла", т. е., сохранило свое мѣстное значеніе. 129. Тиіе ясіз: хотя само Ме уже есть усиленное Іи, но и оно нерѣдко еще усиливается или прибавленіемъ ірве, Апсі. 151: іиіе ірве ргаезсгірвіі, или прибавленіемъ втораго суффикса теі, Наиі. 374: Іиіітеі тігаЬеге. Ъисг. IV, 915: іиіітеі іп сиіра сит 8І8. РозШаі—роаіеа, принадлежитъ языку Плавта и Теренція; у нослѣдняго еще 5 разъ: НаиЬ. 447. РЬ. 347. 705. 1018. Аікі. 936. См. Крит. Приб. $иат іпіитит ІшЬеат іс\ ср. Апсі. 576: диі іп(;ити8І еогит СОП8І1ІІ8. РІаиі. МіІ. 108: ііадие іпіитит іЬі зе ті !е8 ариі Іенат Іасіі. Ті-ис. I, 1, 61: пат те і 'иІ88е Ьиіс Меог 8иттит аЦие іпіитит. - НаЪеат-сгейат: сопіипсі. ргаек. потому что такое расположеніе продолжается еще и во время разговора. 129. ІѴе /гос дтйет іасеЫі Рагтепо: см. Крят. Прибавл. — ВиЫштпе Ы езі: 8СІ1. ^иіп е§о іпіитит 1е ЬаЬеат еі теа сопзіііа ІіЬі сгейат отпіа. 130. Нос адііе, атаЬо: словами іюс, І8Іис а§е, адііе я приглашаю дру- гаго внимательно слушать что-либо; такое значеніе совершенно ясно въ нри- мѣрахъ, гдѣ къ Ьос аде въ видѣ нояснепія прибавляется еще какой либо си- нонияный оборотъ. ГІаиІ. Р8еи (1. 149: Ьос а^Ие, Ьос апітит айѵогіііе; Сиге. 635: Ьаис гет а^ііе аЦие апітит ас1ѵоѵШ,е. У Теренція нѣтъ соединенія обоихъ обороте въ, по Ьос аде Апсі. 415. РЬ. 350. 435. Ириглашеніе ко вни- манію можетъ быть высказано, смотря но обстоятёльствамъ, или строго въ видѣ приказапія: такъ Ллсі. 186: Ьосіпе адів ап поп? прикрикиваетъ раздраженный господинъ па своего раба; или въ видѣ просьбы: такъ здѣсь адііе смягчается прибавленіемъ атаЬо. Иногда въ связи рѣчи Ьос аде получаетъ болѣе сильное