b000000218

132 I 2. ТЬ. Мзі; зей зіпе те рёгѵепіге диб ѵоіо. Іпіёгеа тііез, диі те атаге оссёрегаі 125. 45. Іп Сагіатзб ргойсіиз: (е іпіегеа Іосі Со^пбуі, іиіе зсіз розііііа диат іпіитит жатели являлись къ ней не съ пустыми же руками. — ВесІИ: йаге безо всякаго дополненія часто^нашему „дарить", Еип. 1076. ргінсіріо е4 ЬаЬеі диосі (Іеі еі сіаі пето 1аг §іи8. РЬ. 533: теа Іеце иіог, иі роііог віі, диі ргіог асі йапсіитзі. 123. Ъіат Мс диоуие: Іііс — оесхихб; „вотъ онъ'', указывая на Федрію. — Вопат тадпатдие рагіепѵ. Ьониз тутъ онредѣляетъ не качество, но количество, значить, есть синонимъ нрилагательнаго тадпиз. Подобно нашему „добрый" и Латинское Ьопиз нерѣдко употребляется такъ съ количественнымъ нначеніемъ, или одно: Сіс. сіе ог. II, 3, 14: еіепіт 8саеѵо1ат ііа (Іісеге аіеЬаі Ьопат раг- іет зегтопіз іп Ьипс сііет еззе (Іііаіит. Ног. 8егш. I, 1, 61: аі Ьопа рагз Ьотіпит; даже въ сравнит, степени, Ует^. Аеп. IX, 156 зд: пипс асіео, шеііог (іиопіаш рагз аеіа (ііеі, (^иос! зирегезі, Іаеіі сеі; или въ соединеніи съ другимъ ярилагательпымъ, точнѣе ноясняющимъ значеніе Ьопиз, Ріаиі. АтрЬ. рг. 6: Ьоподие аЦие атріо аисіаге регреіио Іисго. Ѵаі. Мах. II, 9, 7: едиезігіз ^ио- дие опііпіз Ьопа та^падие рагз. — Рагіет: зсіі. еогит г^иж ЬаЬез. 124. Ііазі: Ѳаида не можетъ отрицать этого факта, но разговоръ объ этомъ для нея непріятенъ; потому она носредствомъ ііазі поспѣшно соглашается съ Парменономъ, а посредствомъ зесі обрываетъ этотъ разговоръ и возвращается къ своему разсказу. 8іпе те регѵепіге дио ѵоіо: рѣчь весьма часто сравнивается съ путемъ, который кто проходитъ, А(1. 821: зсіо: ізіис іЬаш. Наиі. 273 з^: Ьос ^ио^^ соері ргішиш епаггет, СІШрЬо: розі ізЬис ѵепіат. Еип. 155: аі е%о пезсіЬат, ^ио^8ит іи ігез. 516: иЬі Ігі§еІ, Ьис еѵазіі. Таже метафора употребляется, когда чужую рѣчь останавливаютъ словомъ тапе (—„постой"), А(1. 820: Бе. тійо гет: сопкисіисііпеш ірзогит. Мі. тапе. зсіо. Наиі. 273. 125. Іпіегеа щгіез, уиі те атаге оесерегаі, — ргоіесіиа езі". „въ то время, когда моя связь съ первымъ обожателемъ приходила къ концу, воинъ, влюбив- шійся въ меня еще раньше (еще при жизни перваго) отправился въ Карію".— Атаге'. постоянное выраженіе о любовныхъ связяхъ. Объ оссіреге см. ѵ. 24. 126. Те іпіегеа Іосі содпоѵі: т. е., въ отсутствіе воина, слѣдов., права воина на Ѳаиду были старше правъ Федріи. — Содпоѵі: въ собственномъ своемъ зпаченіи „я узнала, г. е., познакомилась", ср. Сіс. Саі. М. 23, 83: педие ѵето еоз зоіоз соптепіге аѵео, грюн ірзе содпоѵі, зей еііаш іііоз, (1е сіиіЬиз аисііѵі еі 1е§і еі ірзе сопзсгірзі. Іпіегеа Іосі: первоначальное значеніе Іосі въ такихъ выраженіяхъ есть мѣстное, ср. Ріаиі. Сізі. II, 1, 35: С^иііі е§о пипс адат? 8і гейіегіі Ша аі Ьипс, іЬісіеш Іосі гез егіі. Впослѣдствіе оно стало переноситься и на времен-