b000000218

116 Кезііп^иеі, еі іс иііго ассизаЬіі, ёі йаЬіз ТІІіго еі зирріісіит. РЬ. О іпйі§пит Гасіпиз: пйпс е§о 70. 25. Еі Шат зсеіезіат еззе ёі те тізегиш зёпііо пе регіге сіиісіет іасііе оЪвсигедие сопсесіііиг; оно употреблялось съ значеніемъ поговорки, какъ видно изъ Сіс. рг. ЗезЬ. 27, 59: Ше Сургіиа тівег — ѵіѵиз, иі аіипі, езі еі ѵШепз — риЫісаШв. У Грековъ Сшѵ ті рХетшѵ (ем. чего Нош. П. I, 88: ои те; ё[і.ей Смѵто; хаі ётсі у&оѵі 8грко[Л8ѵспо). Ѵіѵоз ѵЫепщие регео: охутогоп, см. ѵ. 63. Все это мѣсто превосходно изображаетъ слабохарактерность молодаго человѣка, который, сознавая всѣ неудобства своего незавиднаго положенія, не находить, однако, въ себѣ доста- точно силы, чтобы выйти изъ пего; паконецъ онъ какъ бы махнулъ рукою, го- воря: пес дшй адат зсіо; слова эти вполнѣ выражаютъ происходящую въ его душѣ неурядицу. Въ нодобныхъ чертахъ описываетъ состояніе Медеи, обуре- ваемой страстною любовью къ Язону, Оѵісі. Меі. VII, 19 вещ: 8есІ §гаѵа1; іпѵііат поѵа ѵіз, аИискще сирісіо, Мепз аііікі зиасіеі. Ѵійео теііога ргоЬодие: Ровіегіога ведиог. О регео, репі\ см. ѵ. 55; нѣсколько сильнѣе іпіегіге, АікІ. 346, РІаиі. Сарі 686: диі рег ѵігіиіет регіегіі, поп іиіегіі. Аиі. IV, 9, 1: ваіѵоз 8ит, диіа регео: ві поп регеат, ріапе іпіегіегіт. Жес дииі адат зсіо: Еип. 710: диМ ацат пезсіо. Выраженія же Апсі. 209: пес с{ик1 адат сегіитяі:, и 264: іпсегііішзі (іиісі адат по своему смыслу тоже, что диісі а§ат со^ііо Апгі. 358. 74. Шзі иі іе гесітаз: элдиптическій оборотъ вм. полнаго: піві ісі а^ав и! Іе се!. Нес. 300: С |иіс1 гезіаі. піві рогго и! йат тізега?— пізі гезіаі, иі N181 послѣ отрицанія указываетъ на тотъ случай, который одинъ представляется возможнымъ, составляя единственное искдюченіе изъ предыдущаго отрицанія. Те гейітаз саріит: Парменонъ продолжаетъ начатое ѵ. 53 и проведенное по всей сценѣ (ср. 55. 60 зд.) сравненіе любви съ войною, въ результатѣ ко- тораго оказывается, что влюбленный есть ничто иное какъ илѣнный. Говоря безъ метафоръ, Парменонъ даетъ молодому барину такой совѣтъ: попытайся при- мирить ее съ тобою съ наименшею для тебя затратою; если лее это не удаст- ся, ну тогда уже трать, сколько будетъ нужно; но во всякомъ случаѣ прими- рись съ нею". (^шт диеаз тіпито: сжатый способъ выраженія, происшедщій изъ пол- наго: пізі иі іе ѵесіітаж іат рагѵо, сщат е8і ісі, дио тіпито іе диеак гесіі- теге •= т8І иі іе гесііітш іат рагѵо, диат (цю тіпито ііиеаз ~ пІ8І иі іе гегіітак диат тіпито диеаз; точно также Ріаиі. Ерісі. II, 2, ПО: диапіі еті роіеві тіпито сокращено изъ іапіі г|иапіі роіезі иЬі тіпито роіеві еті.