b000000218

114 Еі дибй пипс Іиіе іёсига ігаіиз сб^ііаз «Е§опе іііат, диае іііит, диаё те, диае поп!., зіпе тойо, 65. 20. кажется, на нужный тутъ глаголъ указываетъ Аікі. 794: Іапсіет гергітѳ іга- сидсііат аЦие асі іе гейі, такъ что я доиолняю; 8Іпе тосіо асі те гесіеат, ср. Лпсі. 622: вей аіпе раиіиіит асі те гесіеат; а прійти въ себя ему было необ- ходимо, ибо ѵ. 72 онъ саыъ сознается, что въ настоящемъ наетроеніи ршсіеш зсіепв, ѵіѵов ѵіс1епй^ие регео: пес ^иіс] адат всіо. Сдѣдов. мы тутъ имѣемъ въ безеоюзномъ, паратактическомъ соединеніи части неріода, строго-синтакси- ческая форма котораго была би: віпе тосіо асі те гесіеат: іат тогі те таііт, пі зепііеі;, ^иі ѵіг віет. 66. Могі те таііт'. объ асс. с. іпі'. при одинаковомъ нодлежащемъ послѣ ѵегЪа уоІипМіз см. ѵ. 1. — Тоже выраженіе Еип. 771: тогі те заііиві. РЬ. 956. Ріаиі. Азіп. IV, 2, 1. Вепііеі: „на себѣ испытаетъ", такъ кепііге Асі. 139. РЬшйг. V, 2, 4 (ей. Вепіі.) Іизііп II, 3, 5: аисііеге, поп вешеге агта. (^иі ѵіг .зіет: ■■= цшіів, какъ 306: пппс, Рагтепо, Іе овіепсіегіз, ^иі ѵіг 8Іез. РЬазсІг. I, 13, 6. "ѴѴезІегЬоѵ. не совсѣмъ удачно сравниваетъ Аисі. 154: диі і^ііиг геіісіиз еві оЬіиг§апс1і іосиз, ибо тамъ спрашивается не о свойствахъ, но вообще о существованіи Іосі, такъ что тамъ диі не есть— диаііз, напротивъ часть рукописей вм. диі читаетъ диіз. 67. Наес ѵегЪа: этими словами напоминается о томъ понятіи, которое ѵ. 64 обозначено ед. числомъ ^иос1; въ ѵ. 65 это понятіе развѣтвляется, такъ сказать, и это именно разложеніе его на нѣсколько частей и оправдываетъ слѣ- дующее затѣмъ мн. ч. Ьаес ѵегЬа; ср. Апсі. 55 8^: ^ио(1 ріегідие отпез Іасіипі асіиіезсепіиіі.... Ьогит іііе ніі.... вІисіеЬаІ;, гдѣ К. Кіоіг вполнѣ справедливо за- мѣчаетъ: „пасЬйет сіег Ве^пй' диосі пасЬ ѵегзсіііесіепеп ВегіеЬішдеа Ьіп де- зраііеп ^огйеп тѵаг, егдаЪ зісЬ сіег Ріигаі Ьогит Ьіег §ап2 юаІигѵѵйсЬзів, йег аисЬ 80П8І Ьеі ипвегет ВісМег іп аІіпІісЬеа Раііеп пісЫ 8еНеп І8І". О кон- струкціи асі зупезіп относительно числа ср. ѵ. 3. — Меііегсіе: см. крит, приб. Раіза Іасгітиіа: ср. Апсі. 558: іасгитаз сопйсіш сіоіія. РиЫ. 8угі 8еп1. 188 (Вепіі.): тиІіеЬгіз Іасгіта сопсіітепіит таііііаеві;. Ѵег§. Аеп. II, 196. Оѵісі. Меі. VI, 628 притворпыя слезы называетъ Іасгітаз соасіаз. Оѵісі. Ат. I, 8, 83: Бізсіті осиіі Іасгітаге соасіі. 68. Жгзеге:— ѵаісіе, ѵеііетепііззіте, Апсі. 520. Наиі. 190. 365. Асі, 667. Еип. 411. \іх ѵі: аллитерація въ соединеніи съ ассонансомъ, благодаря чему силь- нѣе выступаетъ представленіе насильственности. Вообще аллитераціею часто пользуются для сосредоточенія вниманія на одномъ понятіи, ср. Еип. 73. 134. 567. 686. 687. 778. 940. Апсі. 42. 96: ипо оге опшез отпіа; или для усиленія противоположенія, какъ Апсі. 249.