b000000218

112 НаЬеі йіііш, еат сопзіііо ге§еге поп роіез. Іп агабге Ііаес отпіа імзипі ѵіііа: іпійгію, Зизрісісшез, іпітісіііае, іікійііге, Веіійт, рах гигзига: іпсегіа Ііаес 8І іи рбзіиіез Шіо ріиз адаз: пііо — аЫ. тепзигае; по иаблюденіямъ С. Сопгасіі І)е ѵег- зиит ТегепШп. зйпісіига р. 30 двухсложная форма пііііі у Терепція встрѣ- чается только на концѣ стиха, среди же стиха всегда односложное піі (піішп). — • Адаз: сопіітсііѵ. роіепі. 63. Ягют зі сіез орегат: Ьгеѵііодиепііа вм. диага адаз зі Дез ореѵаю. Выраженія диат зі, сщат диосі, (щат и!, диат диі для выраженія сравненія всѣ объясняются такою Ьгеѵііодиепііа, н. пр., Апсі, 162 зд.; піа§із ісі асіео (зсіі. &с1игит), тіЬі іі<; іпсоттойеі, ^иат (зсіі. &с4игит) иі оЬзедиаіиг дпаіо. Сит гаііопе: къ аЫ. тосіі комики весьма часто прибавляютъ предлогъ сию, хотя и у нихъ слова, сами по себѣ указывающая на извѣстный способъ дѣйствія, чаще ставятся безъ предлога; такъ сит гаііопе рядомъ съ РЬ. 298: диа гаііопе. ІТаиі. 40: сіатоге зитто, сит ІаЬоге тахито. Ай. 519: диосі сит заіиіе еіиз йаі, а Еип. 465: расе диосі йаі Іча. Сит гаііопе іпзапіаз: охутогоп; другіе примѣры его Апсі. рг. 17. 242. 314. 658. Еип 98; рг® атоге ехсІизМ Ііипс іогая. Ног. Ер. I, 12, 19: сопсог- сііа йізсогз. см. Еип. 73. 192. 243. 720. 749. 64. Еі диой пипс еодііаз: гцюД — асс. пеиіг. ргопоюіп. гсіаі. см. ДѴ. Согз- зеп II, р. 457 Аит. служащій для болѣе тѣснаго соединенія между собою нред- ложеаій, какъ РЬ. 155. Ап(1, 289. Въ нашемъ мѣстѣ зпаченіе мѣстоимѣнія совершенно ясно видно: диосі йі еодііаз, (ісі— )еа ѵегЪа сеі; но часто это зна- ченіе теряется и ^иос^ вполнѣ дѣлается нарѣчіемъ; такъ въ клятвахъ Апсі. 289. Нес. 338, въ желаніяхъ передъ иііпат, РЬ. 157. и передъ союзами зі, пі, еізі, иі, пе, диоиіат. это диоі нѣкоторые (ТЬ. Вегдк РЬіІоІ. XIV, 185. Веі- ігаде гиг Іаі. Огатт. 1870 р. 56 здд. Рг. ЕіізсЫ: Кеие Ріаиі. Ехсигзе Нй. I, р. 57 зд.) принимаютъ за древнюю форму твор. падежа, сохранившую еще конечное й; противъ нихъ 'ѴѴ. Согззеп 1. 1.; въ нашемъ мѣстѣ оно ни въ ка- комъ случаѣ не можетъ быть твор. надежомъ, также мало какъ и Нес. 276: ^иос^ ше ассизаі пипс ѵіг, зит ехіга похіат. Такое диосі, по своему значенію нерѣдко равняется цѣлому обороту „диосі аіііпеі асі М, диосі", и соединяется или с. ішіісаі., когда рѣчь идетъ о чёмъ-либо фактическомъ, накъ РІаиі. Мозі. 291. и весьма часто въ классической прозѣ, или с. сопішіеііѵ. о томъ, что представляется только возможнымъ (слѣдов. с. сопіипсііѵо роіепі.); эта вторая копструкція особенно распространена въ языкѣ комедіи, Еип. 783. 1062. Асі. 162 Апсі. 395: пат срюс! іи зрегез (гдѣ Кіоіг замѣчаетъ: Бег Сопіипсііѵиз \ѵаг іп сііезег ііеі' іп сіег Зееіе сіез апсіегп Іезепсіеп ипсі (Ііе бесіапкеи сіеззеі- Ьеп епиѵіскеіпсіеп "ѴѴепйипд іп сіег аііегп ІаіеіпізсЬеп Вргасііе іазі аііеіп ііЫісЬ.).