b000000218

110 АЦие ііЬі раіі поп рбіегіз, диот пето ёхреіеі, Шёсіа расе иііго ай еат ѵепіез, іпсіісапз видно иаъ поставдеииаго съ ниыъ рлдомъ ііісеі; послѣдітее— і Исеі (ср. ѵісіе-}- ИсеЬ, зсі+іісеі;); тоже доказываетъ иерѣдко встрѣчаіощійся въ такомъ аподозисѣ оборотъ іаіііиз вит^регіі Ріі. 179. Нес. 319: пиііпз вит— регіі стоятъ рядомъ, какъ равныл по значепію формы. О регГ. ргаен. асіига езі;, іиі, ЬаЪиі, регіі см. Бгае§ег I, р. 233; объ употреблеиіи ихъ въ аподозисѣ условиыхъ гіе])іодовъ Ш. II, р. 685. ЫеЫё' Віе ЬуроІЬеі. йаіге Ьеі Тегепг, ОбгШг 1863, р. И. Асіитзі, ііісеі: Бона!, асі РЬ. 208: ветрег „Шее!" йпет геі 8І8'пШсаі, иі „асіит езЬ. зіс іікіісез сіе сопзіііо сІітіМеЪапйіг, зиргета сіісіа сит ргаесо ргопипйаззе!: іге Исеі. тоже 8егѵ. асі Ѵег§. Аеп. II, 424. Слѣдов., это перво- начально юридическій терминъ; затѣмъ посредствомъ этой же формулы ііісеі; распускались народъ по окончаі/іи жертвоприношенія и родственники умершаго по окончаніи похоропъ (8егѵ. ай Ѵег§. Аеп. VI, 216); наконецъ она стала употребляться для обозначенія окончанія какаго нибудь дѣла вообще, РЬ. 208: ііісеі: гцис! Ьіс сопіегітиз орегат іѴизіга? отсюда развилось значеніе „дѣло копчено, т. е., погибло, пропало", какъ Ріаиі. АшрЬ 334 (Пззіп^): ііісеі: тап- сіаіа егі регіегипі; ипа еі Зозіа. Тоже значеніе имѣетъ выражепіе асіитзі, Апй. 465: асіитзі, зі^иі(іет Ііаес ѵега ргаесіісаі. Еип. 715. Наиі. 564: асіа Ьаес гез езі: регіі; оба выраженія рядомъ Ріані. Сізі. IV, 2, 17: асіит езі, ііісеі: гае іпМісею еі зсеіезіиш. 55. Регізіі: сказано со свойственпымъ разговорной рѣчи преувелнчеиіемъ; выражепіе весьма употребительное въ комедіи о людяхъ, находящихся въ за- труднении, Еип. 73. 359. 609. 768. 903. 975. 982. 1005. 1027. 1051; 2-ое лицо иъ угрозахъ, Еип. 1062 зд: зі Іе іп ріаіеа ойепсіего Ііас розі итдиага — регіізіі. Шисіеі: употребляется и безъ дополненія, Сіс. Саі. I, 1, 1: диага йіи еііат ^иѵог ізіе Іииз еіисіеі? — зе іасіагі, и съ дополненіемъ въ вин. падежѣ, Ріі. 885: зштпа еіисіепсіі оссазіо езі гаШі пипс зепез; здѣсь дополнепіе іс само напрашивается изъ связи рѣчи. Совершенно ошибочно Донатъ въ нашемъ мѣстѣ значеніе глалола еіийеге объясняетъ словами: еіисіеге езі йпет Іасіо ішропеге. Те ѵісЬит: ср. ѵ. 178: ІаЬазсіі, ѵісіизі, ино ѵеіѣо, (|иаіп сііо! 56. Ргоіп іи: ргоіп односложно (Еип. 106. Апсі. 408.) и ргоінсіе двух- сложно (АнсІ. 707. РЬ. 382. 668. Наиі. 65. Нес. 218.) см. Введ. гл. III. У Те- реиція ргоіп и ргоінсіе всегда въ приказаиіяхъ, только Нес. 218 ргоінсіе с. !иі. I отвѣчаетъ относительному иі: ісіео с|іііа. иіі сібгаі ѵоз ті егіНз, ргоінсіе е^о его іата іоііз, Еііат аідие еііат: у Тереиція только здѣсь, нѣсколько разъ у Плавта, н. пр., Тгіп. 674., но очень часто у Цицерона, особенно при выраженіяхъ „заботиться, размышлять, обдумывать, какъ Сіс. Гат. XIII, 5, 3: Ьос Іе ѵеЬе-