b000000218

109 Ра. Відіисіет Ьёгсіе рокзіз, піі ргіиз педие Гбгііиз: 50. 5. Ѵеічіт зі іпсіріеа пёдие регіеікіез пйѵііег 50. Відиісіет Ьегсіс роззів: „еіві ѵій рагіісиіае „ЬегсІе" ргоргіе регііпеаЬ ас] ргііііагіат веіііеііііагит раѵіет, Іатеп епіт(іаііопеш Мат ііа ^^^а8І сот- ріесіііиг, иі іпіеѵсіит ейаш іп зесипйагіа рагіе соііосеіиг". Наіиі Таг к. III, р. 58. Чаще всего это бываетъ пъ условныхъ предложеиіяхъ, Ріаиі. Ерісі. I, 2, 13: 8І Ііегсіе ЬаЬегеш, поп пе§агет. Зіісѣ. IV, 2, 30: 8І Ііегсіе іахІ8, поп орі- пог сИсе8 (Іесерітп іоге; затѣмъ и въ уступ ителыіихъ послѣ Іісеі:, Сіс Козе. Ага. 11, 31; Іісеі ЬегсиІе8 ипсіідие отпе8 іштіпеапі Іеггогез регіси^пе ітреп- сіеапі отпіа, виссигат. ШІ ргіиз педие [огітз: дополнлетсн зіі; сослог. пакл. 8Іі весьма рѣдко опускается у Тереиція и только въ томъ случаѣ, когда ііредложеніе иыѣетъ характеръ почти восклицанія, какъ здѣсь или РЬ. 612: (Іе АпіірЬопе аийізЦп диее іасіа опущено даже мн. ч. 8Іііі. 51. Ѵегит зі — пецііс — аідие: условіе собственно состоитъ только изъ двухъ членовъ: ѵегию 8І — поп регіепсіез аЦпе Ѵепіев, понятіе же іпсіріепсіі логически находится въ отношеніи подчиненности къ регіепсіез — сит соерегіз, іпсерегін; но синтаксически оно поставлено нарапнѣ съ регіешіез и потому также въ іиі. I; живая разговорная рѣчь предпочитаетъ паратактическій способъ сочи- неніл; подобные примѣры паратаксиса Еип. 57. 627. 757. 790 8^. Регіепсіез: „настаивать, доводить до конца", Наиі,. 1053: ѵісіео поп Іісеге иі соерегат Ііос регіепсіеге, гдѣ ДѴ. ѴѴа^пег неточно замѣчаетъ: „реііепсіеге (ІигсЫиЬгеп" іп сИезет Весіеіііипд пиг Іііег Ъеі Тегепг." О рег въ сложеніи см. ѵ. 34. 52. Раіі поп роіегіз: рай безъ дополнеаія — сіигаге, /артгргГѵ, ЕиЬпІс. „выдерживать", также Нес. 183. Ріаиі. Аиі. IV, 9, 16; съ тѣмъ же значеніемъ ѵ. 54: іегге поп роззе. Яиот пето ехреШ: какъ видно изъ слѣдующаго асі еат ѵепіез нодъ пето здѣсь разумѣется Ѳаида; но хотя въ виду иыѣется опредѣленное лицо, мысль, однако, высказывается въ общей формѣ; точно также ѵ. 48: тегеігісит соп- Іитеііаз относительно одной Ѳаиды. — Яиот асіѵегзаі. сопсеззіѵ. еі саизаіе у Плавта въ прямой рѣчи соединяется с. шй; у Теренціяже послѣ пихъ встрѣчается какъ іші., Еип. 243. Ріі. рг. 23. 208., такъ уже и сопіипсі, А(1. 166. Нес. 705. 53. Іп(есіа расе иііго: объ иііго см. ѵ. 47. Іпсіісапз: здѣсь „своимъ поведеніемъ, своимъ появлеиіемъ", такъ іпсіісаге еще А ікі. 132 8^; напротивъ Еіш. 1012: пі тізегшп іпзирег еШіт раігі ітіі- саѵез и Асі. 629 ас], о словесішхъ сообщеніяхъ. 54. Асіитзі, іігсеі: составляютъ анодозисъ. Примѣръ условпаго періода съ М. въ протазисѣ, съ регі'. ргаез. (или ргаез.) въ аподозисѣ; регіесі. апо- дозиса можетъ быть, конечно, только рег!. ргаез., что въ нашемъ мѣстѣ ясно