b000000218

105 Рагазііига ейасет, дібгіозит, тііііет, Риегйт зирропі, й.Иі рег зегѵбт зепею, Атаге, ойіззе, зйзрісагі? с1епі^ие 40. N11111111131; іат сіісіит, (|и6сІ поп зіі йісійга ргіиз, ^^1а ге аё^иот8^ ѵоз со^пбзсеге аЦие і^пбзсеге, V. 36 — 40 Теренцій перечисляетъ главныя роли коыедіи (всѣхъ ихъ бы- ло въ новой комедіи до 42-хъ, см. О. ЕіЬЬеск ПеЬег сі. шіШеге и. пеиеге Аіі. Кот. Еін Ѵогігад. Ьеіргід 1857. р. 53). Наиі. рг. 37 здд. названы нѣкоторыя изъ тѣхъ же съ іірибавленіемт, нѣсколышхъ другихъ (зусорЬапіа аиіет іпри- сіепз, Аѵагиз Іепо). Оѵісі. Атог. I, 15, 17: Вит Ыіах зегѵиз, сіигиз раіег, ітргоЬа Іепа Ѵіѵепі, йит тегеігіх Ыаща, Мепаисігоз вгіі. Ариі. Еіогій. Ш йе іаЬиІіз РШетошв: Кес ео тіпиз еі Іепо регіигив еі атжог Муійиз еі зег- ѵив саШйиз еі аюіса іііисіепз еі, ихоі' іпЫЬепв еі таіег іікіиі^епз еі раіпшз оЪіиг§-аіог еі зосіаіів орііиіаіог еі тііез ргоеііаіог, 8ес1 еі рагазііі еДасез еі рагепіез іепасез еі тегеігісез ргосасез; ср. Ног. Ер. II, 1, 170 здд. ^епі^ие: доканчиваетъ перечисленіе, прибавляя нѣчто такое, что состав- ляетъ итогъ или резюме всего предыдущаго =: „однимъ словомъ, наконецъ". Такіе же примѣры Еіш. 431. 443. Апй. 147. Наиі. 69. Асі. 93. Нес. 717; во всѣхъ этихъ мѣстахъ сіепідие съ удареніемъ кончаетъ стихъ и начинаетъ новое предложеніе. По этому, если Донатъ асі Ріі. 121: (|иі(1 йі сіепідие замѣчаетъ „тоге зио Тегепііиз сіепідие" роиіі іп йпе зепзиз, то это не вѣр- но. На концѣ стиха и нредложенія сіепідие находится Еип. 158. Ріі. 121. 325. Нес. 156. 41. ШІІтгзі іат сіісіит: о поп іат, пиііиз іат, піЬіІ іат см. Напсі Тигз. II, р. 131. Отношеніе къ настоящ. времени частицѣ іат здѣсь сообщаетъ нротивоноложеніе къ ргіиз; собственно поп іат=„съ этихъ поръ уже не", къ Апй. 352; ихогеіп ііѣі поп йаі іат СЬгетез" Донатъ примѣчаетъ „Ъепе „іат", диосі зі поп сііхіззеі, іпіе11е§егеі РатрЬіІиз, розіеа СЬгетеіет йііат поп еззе (Іаіигпт, зеі айсіііо „іат" ріепа езі зесигііаз; „іат" епіт гепипііаііо езі рег- реіиііаііз". Такое значеніе полнѣе и яснѣе выражено Наиі. 679: пиііа тіЫ гез розіііас роіезі іат іпіегѵепіге. Такъ какъ слова пиіішпзі іат сіісіит сеі. примыкаютъ къ ѵ. 36 здд , то, очевидно, сіісіит тутъ имѣетъ значеніе не „слово", но лицо, характеръ, роль=^ регзопа. Съ такимъ же значеніемъ сІісеге= изображать Ног. А Р. 128: (Шйсі- Іезі ргоргіо соттппіа сіісеге. — О чтеніи этого стиха см. Крит. Приб. 42. диаге аедиотзі:. Апсі. рг. 24: геіп со^позсііе. Выраженіе со^позсеге съ судьи, разбирающаго дѣло, перенесено на публику, ибо въ театрѣ послѣд- няя играетъ роль судьи по отношенію къ автору. Гов содпозсеге аідие ідпозсеге — иі регпозсаііз: раіопотазіа, какъ Апсі. рг. 24 3(1- Наиі. 218, Еип. 68: ѵіх ѵі ехргеззегіі. 14