b000000218

104 Ьаішаз зсіззе безе, ій ѵего рёпіё^аі;. ^иос^ 8і регзопіз ізйет Ііиіс иіі поп Іісеі: 35. (^иі ша§ій Исеі сиггёпіет зегѵот зсііЬеге, Вопаз таігопаз йсеге, тегеігісез таіаз безлично Еип. 487. 918. 3) неопредѣленное: лично Асі. 254; аЬа диіѵіз Ьотіпе; безлично Асі. 600 тітдиі тіпиз; Наиі. 538 диірре диі. См. О. Кіепііг: Бе С ]ііі Іосаіів тойаііз ар. ргізс. зегірі Ьаі. изи пъ Еіескеізеігв Іаігіѣ. Виррі. X, 3, 1879, р. 527 — 574. Сиггепіет зегѵот: свободные граждане ходили степенно, съ достоинством!.; спѣшить или далее бѣжать считалось неприличным, ъ. Рабамъ же часто приходилось бѣжать, чтобы іюсіюрѣе исполнить приказапія своихъ господъ; потому здѣсь однимъ изъ т и по въ комедіи называется сиггепз 8егѵо8= вѣчно бѣгающій, торонящійся рабъ; нримѣры такихъ рабовъ см. Асі. 354. Ріі. 117. Нес. 438. 443. ср. Наиі рг. 31. 87. ВѵгіЬеге: ^зсгіЬепсІо іпйисеге, какъ Ног. Сагт. I, б, 14. I, 6, 1. Сіс. асі Аіі. XII, 49, 1. пр., такое же значеиіе имѣетъ йсеге ѵ. 37; оба глагола также съ асс. с. іпі Ріі. рг. 6. Наиі рг. 31. Размѣщеніе словъ по всѣхъ трехъ сти- хахъ 37 — 39 хіастическое, какъ, въ противуіюложепіи же, Апсі. 162; другой нримѣръ Наиі 206. Мегеігісез таіаз: самая худшая представительница ихъ у Теренція — Вассіііз въ Наиіопіітоічітепоз; болѣе симпатичны АпіірІШа въ Наиі. и ТЬаіз въ ЕиписЬиз. 38. РагазИит ейасет, діогіозит тіШет: неразлучная чета, самые попу- лярные у Римлянъ- — ТЬгазо и СгпаШо изъ ЕиписЬиз и Ругдороііпісев съ Агіо- Ігодиз изъ Мііез діогіозиз Плавта. 39. Рисгит зирропі: 8ирропеге=подставлять, подмѣпять, какъ 910: г^и! Ьипс зиррозші поЪів, і. е., ^иі поЬіз сіесііі ЕиписЬига, ^иі поп езі ЕиписЬиз. КиЬпк. Сіс. Сіиепі 44, 125: зирропеге регзопат; Сіс. рагасі. 6, 3: зирропеге Іезіатепіит; съ тѣмъ же значепіемъ Наиі 1014 зиЪйете. Излюбленный древ- ними коликами пріемъ нодкидывапія дѣтей упоминается Наиі. V, 2. V 3., для вида разыгрывается такая сцепа Апсі. IV, 4. Рег зегѵот: обманъ почти всегда совершается въ пользу молодаго барина при посредствѣ хитраго раба, надувающаго стараго барина. Главное назначе- ніе рабовъ въ комедіи въ этомъ именно и состоитъ; обмануть своего господина они всегда готовы, ибо это единственное средство хоть нѣсколыю удовлетво- рить потребность мести за жестокое обращепіе съ ними господъ. 30. Атаге, осііззе, зизрісагі. „Ьаес тахіше геіегипіиг асі іиѵепез, диогиш Ьае іп іаЬиІія рагіее зипі." Вопаі. Совершенно справедливо, рѣдко только въ комедіи выводятся старики-любовники, какъ въ Азіпагіа Плавта. Осііззе^,, дуть- ся, сердиться", зизрісагі— „подозрѣвать въ ііевѣрности, ревновать"; къ смыслу ср. ѵ. 59 здд: Іп ашоге Ьаес отпіа іпзппі сеі.