b000000218

103 Соіах Мепапсіті: іи еабі рагааіійз соіах 30. Еі тііез діогібзиз: еаз зе поп пе§аІ Регзбпаз ігапзіиііззе іп Еиписіійт зиат Ех Сггаёса; зесі еаз аЬ аіііз Гасіаз ргіиз 30. Соіох Мспашігізі: ср. ѵ. 25 — Іп еаві: о жепск. родѣ назвапій ко- медій ср. ѵ. 19. Тагазііиз соіах'. здѣсь соіах парицательн. имя, не переведенное на Лат. яз. нодъ вліяніемъ нредыдуіцаго собств. имени. АіЬеп. VI р. 258 е: хг^арах- х^рѵ/.г ог «к іѵе [хаХіата гтсі ^еХо)^ тіѵ КоХаха МеѵаѵВрос іѵ тш 6 [х (!)ѵ :)(хш 8рЯ[І.СХИ. 31. Мііез діогшиз: но греч. атратішттг]; аХаСшѵ; у Римлянъ самымъ из- вѣстнымъ былъ Ругоороіііисез изъ коыедіи Плавта Мііез ^Іогіозиз. 32. Тгапзіиііззе: такъ Апй. рг. 14: Меіиг Ігапзіиііззе аідие изит рго зиіз. 33. Ех Сггаеса: иодразумѣвается іаЬиІа, не Еиписію, потому что обѣ роли были взяты изъ КоХа; Менандра. Еаз (асіаз ргіиз Ьаігпаз: еаз зсіі. рег- зопаз; Ьайпаз пмѣстѣ съ Іасіаз составляетъ сказуемое. 34. Ш ѵего регпедаі: въ языкѣ Лат. комедій къ большомъ унотреблеш'и слова, сложныя съ частицею рег, усиливающею значеніе простаго слова, какъ ѵ. 467: регриісііга (Іопа; 408: реграисогшп Ьотіпит; РЬ. 815: регІіЬе- гаііз; А(1. 567: рог&гйіег; въ глаголахъ усиленіе происходитъ двоякимъ обра- зомъ: или усиливается степень интенсивности дѣйствія, Еип. 34: регпедаі; 45: регпозсаііз; 154: регйоіиіі; 894: регсиріо; 920: реііеггеѣо: или рег прибавляетъ нредставленіе о безпрерывпости дѣйствія, Еип .51: пес^ие реііепсіез; Наиі 361: реічіосіаві ргоЪе; іѣісі. 1053: ѵісіео поп Іісеге иі соерегаш Ьос регіепйеге; Нес. 305: 1,ат регтапзіі сііи. однажды, Апй. 265, оно сложно даже съ существи- телышмъ: зесі ішпс регориз езі; благодаря склонности разговорной рѣчи къ нреувеличенію рег иногда прибавляется далее къ такимъ словамъ, которыя по своему значенію собственно не допускаютъ болѣе никакаго усиленія, какъ А(1. 392 зд: пітішп іпіег ѵоз... регпітіит іпіегезі; три раза Тербнцій иосредствоыъ Ітезіз отдѣлилъ рег отъ того слова, кг. которому оно ііринадлежитъ: Апсі. 455: Іи Сішхріе рег рагсе пітіит; іЬісІ. 486: рег есазіог зсііиз риег; Нес. 58: рег роі (риии раисоз. 36. С^иі тадіз: диі древній твор. нд. отъ сріік, сріісі. Онъ употребляется или лично, т. е., какъ форма муж. и женск. рода, или безлично, т. е., въ средпемъ родѣ. И въ томъ и въ другомъ случаѣ онъ имѣетъ значеніе 1) вопросительное: лично Еип. 697. Паи!. 178. диісшп? безлично = диаге, диошосіо Еип. 36 и нротивуноложное ему диі тіпиз Еип. 1025. Еип. 656. 788. 743 и 306. 273. 121; 2) относительное: лично Еип. 757. Наиі. 615. Асі. 477. 750 вездѣ диісит;