b000000218

Чисгёліь, а за нимъ Цумптъ читали: «оюшішз [зиррІгсіЦш сіѵі- Ъи8 ререгсЬ, послѣдній съ оговоркой, что оно, пожалуй, <11011 іште- гііо раиіо зирегЬіиз ѵійеаіиг, пес шиііит діоггае вііррІісіЬгіз рагсеге*. БергЕъ, дабы смягчить надменность оборота, предположила.: < отпіЬш [сІ&ргесапііЬ]пяі , по таііъ какъ 11-ти буквъ мало, то Гиріпфельдъ въ томъ же духѣ вставилъ: отпіЪиз [ѵепіат ревтШі]щ что, какъ памъ кажется, ничуть не скромпѣе Чисгёллева зиррІісіЪиз. Опираются на- званные ученые на Ѵеіі. 2, 86, 2: < ѵісіогіа Гиіі: сіетепіійзіта, пес дшздиат іпіегетріиз езі:, [пізг] раисіваіті еі іі, диі сіергесагі дпійет рго зе поп БизііпегепЬ Ужь если держаться этого текста, то не буквально, конечно, а представивъ себѣ самого Августа комменти- рующиміі смыслъ изложенпаго у Веллея образа дѣйствій: можно бы напр., <ѵісіогдие опшіішз [пізг регііпасЩт сіѵіѣиз ререгсі?. Но ясно, что именно оговорок®, ограпичительныхъ ноясненій не слѣдуетъ ожи- дать здѣсь. 8его ЬепеГісіит сіесііі диі годапЫ сіесііі! (8еп. сіе Ьепе/. II, 2, 1. Ср. вообще двѣ первыя главы этой книги , между прочим® слова: пі іпаіогіЬий позігіз, §-гаѵІ88ІтІ8 ѵігій, ѵІ8ит езі, гікііа гез сагіцз со'пзШ гціат сціае ргесіЪпз етріа езі). Император® не только не хвастается, что пощадилъ одних® <умолявшгіхъу или «просивших® прощенія» граж- дан®, а поведенію своему относительно послѣдних®, очевидно, проти- вополагает® условное, основанное па разсчетѣ великодуіпіе к® побѣж- денным® не-ргЬыянамъ 2 ). ■ Признавая слѣдоватеіьно вирегШзіЬиз безсодержательным®, мы зиррІісіЬиз со всѣмъ его потомствомъ считаем® превратным® по за- мыслу й думаем® :і ), что на камнѣ' стояло: «ѵісіогдпе отпіЪпз, [ргае- іегііа оЫЩщ сіѵіЬиз .ререгсі». Греческая редакція гласила, должно быть: «І— ѵ ' ііх ] /•<?*<; тг ттаѵшѵ [а^гіаѵ оочс, тсоХптсоѵ. т]і 10л >у)». ') Такъ Стііеіеп. Апалогпчіто по смыплу ВаЪпкел: пес дціздпа-т іпіегетпріиз еаі. рапсіазітіз ехсерЫв. Гальмъ это пряпялт. въ текстт., по въ прймѣч-апіи говорить „раисіз- зіті еіесіі ір.че срюпгіат". Ііъ тома, же родѣ Кгеуззі^ п Мотіпзеп. ! ) Мошвіз. р. 6: „епш тох Ап^изінз зсНЬаІ, поп оіппіЬпз схісгпагша ^опііитз еар- ііѵіз зе рорегсіззе, ^аі(^ гезіаі пізі (Іе сіѵіЬиз ріепіогст агізеѵегаііопет и4 гссіріатиз?'* ')• На общую мысль предлагаемагп дополненія навелъ пасъ Р. Ф. Брандтъ. Мы пер- воначально нмѣ.іи въ виду вставку чясто повѣствовательиаго свойства, напр. ; „отпіЬпз сарЫѵі (или агіѵегвг) ехегсііт сіУІЬия ререгсі", „тгеіѵтшѵ іфбіоіцііѵ [ йѵтііггіХшѵ тгэХепйѵ, т]и ёѲѵг]", гдѣ подъ е.гегсйм® разумѣли арміго, сдаввіуюся послѣ актшскоп измѣнн Аптонія и дальпѣйшаго бѣгства его легата Канидія Красса. Но лучте было бы мпожественггое чис- ло. —Слашкомъ многословпо и, кажется, безтактно (однако ср. 3, 32); „отшішз [ІіЬепіег Ьепідгі]ия сіѵіЬііз ререгсі", „ийѵтшѵ {фЕШЙцѵіѵ тйѵ тгоХбітшѵт]а ёѲѵіі" („по душев- ному в.течешю", въ оыичіе отъ хладнокровно взвѣшивавшихся актовъ милости къ варварамъ)