b000000218

1 5 §епіё8, с|иіЬті8 Шо [ідповсі роЦ\\\\і. со]п8егѵаге сіиат ехсісіеге т[а?ш] (4г. I, 19 [ПоХІ(лои(; хаі хата у^ѵ] хаі хата ■ѲаХасгсаѵ ір.сри — 20 [Хіои? хаі і Е сотг/оус] еѵ оАу) оіхоир.еѵг ( тгоЛ — 21 [Хоис; аѵг(?г^ар.'/]ѵ, тг тгаѵтоѵ ІФЕісіа[Л-/]Ѵ 22 [тсоѵ -грібѵтсоѵ тсоХгітйѵ т]а е^ѵ/), оіс^ ассраХіс сгоѵ — 23 [уѵсо[ЛУ)ѵ іамаа. р.]а)і[Хоѵ] ^ І^ЕУ.офа. Не будем ъ спорить противъ ^иршфельдова ъ\инсері\, хотя пред- почли бы ъ\ерёІіѵг\, для чего мѣста, безъ сомнѣнія, хватаетъ 1 ), охотно додускаеш. и вѣроятность Бергкова 7гйХ[Хсіи<;] 8 ); но, не колеблясь, присоединяемся къ отвергающимъ Гроновіево \щрщШШ>\ая. Во пер- выхъ, требуется дополнение не въ 11, а въ тішпшт 14 буквъ, скорѣе всего въ 15 :, ), такъ что самъ Моммзенъ предлагаетъ варіантъ {треѵ- ѵіѵепіЩгіз, однако тоже недостаточный. Во вторыхъ же, подобная вставка рѣщительно не нужна: «пощадить» можно, разумѣется, лишь «оставшихся въ живыхъ*, ибо <ѵісіогеш іп т'огЫов сіѵез ваеѵіепіет цііій іапсіеш аегрю апішо Гегаі?> 4 ) г ) Уже Бергкт. копшцировалъ «есіаѵі (что, впрочем!., пробі.ла пе напоіняетъ). Ояъ цвтуетъ "Ѵеіі. 2, 89, 3: „Сіпііа ѵісезіто аппо Ъеііа сіуіііа, зерпИа ехіегпа, геѵосаіа рах, зорііиз иЫдие агтогит Гигог" и 8епес. аросоіосупі. 10, 2; „Іп Ьос іегга тайские расет' ререгі? ісіео сіѵіііа Ъеііа сотрезсиі?" Мы приведемъ Моп. Апс. 6, 13 Цеііа сіѵіЦіа ехаііпхегат. Ріиі Сіс. 44 (о^нъ Цицерона, слова Зевса, укаяывагощаго на ыалеиькаго Ок,тавія): ш 'Ршцаіоі, иёра<; йідЧѵ ё|.і«ри\{шѵ ттоХ^ідшѵ оОто^ і^те.ишѵ 'Сбѵбцбѵс!;. С. I. Ь. VI 1527 (1 25 ад. (произнесено между 8—2 до Р. Хр.): Расаіо огЬе іеггапгш, гез[ШиЦа ге- ргіЫіса фііеіа сіеігкіе п[о&г'8 еі СеІісіа\ Іетрога сопіідегипі. — Ѵеіі. 2, 87, Г. пШтат -Ъеі- Іія сіѵіІіЬиз ітрозиіі тапит. 89, С, Ъеііа зпЪ ітрегаіоге §е8Іа расаіиздие ѵісіогііз іег, гагит огЪіз. 90, 1 : ЗериШз, иі ргаейіхітиз, Ъеіііз сіѵіИЪиз. Ьіѵ. еріі. 133: Саезаг — ігез ІгіитрЬоз ейі^ ітрозііо Іше сіѵіІіЪиз Ъеіііз. Тас. дат. 1, 2; сипсіоз йиісесііпе оііі реі- іехіі;. — Ну§іп. Ле Іітіі. р. 177 ЬасЪт.: еііѵиз Ап^изіиз [розЦиат] асІ8і§паѵі1 огЪі іегга- гит расет, тііііез соіопоз Гесіі. Число примѣровъ легко удвоить. Мы ограничимся, однако- замѣчаніемъ, что вшіиіі или виттоѵі, по нашему мпѣнію, и пространственно не годятся. 2 ) Переводчикъ, и помимо настоящаго случая, дважды произвольно добавляетъ это прилагательное; 14, 15:<Шйтб тгоХХа ёѲѵѵ| Геріиаѵшѵ (Ьаі;. 5, 17: аііі бегтапбгшп рориЩі 1С, 12: Аакшѵ Ьіарй0а'тго\\і'і ЬОуащс (Ьаі. 5,47: [В]а[сог]и[т й']ап[.5]§геззи8 ехегсііиз,). 3 ) Въ. этой же строкѣ ііз сіѵіЬю ререгсг (=16, но тута вѣсколько ?') свободно по- ыѣ]дается въ такомт. пространствѣ. *) Вег§к р. 22. Моммзенъ, положимъ, нротестуетъ, утверждая, что Августъ гово- рить „ошпіЪиз зе ререгсіззе дпіЪііз рагсеге роззеі ЪеІІОгит ѵісез регтізіззепі". Выхо- дить тѣмъ не мевѣе стра-пно: „окоичивъ войну, я сохрапилъ жизнь всѣмъ гражданамъ, ко- торыхъ не успѣлъ истребить во время войны". Нельз'я ссылаться на Ногаі. с. 8, 9, И зд,: „рго дна поп тейшт тогі, зі рагсепі апітае 1'аіа зпрегзіііі". Это значить: „зі тйгіа теа сопзедиі роззіт, йі ііі СЫое аирегзіез" (пролелтически: шсте ттсріеіхаѵ).