b000000218

— 10 — атрату]уо[0] [ару;^. б о]і й[^][хос. Ср. Ьаі 2, 5: [Ііегц\т сопзиіагі сит ітрегіо Мзіггап [8]61и8 Гёсі— Ог. 4, 16 8С|Г|. [Дгитероѵ й]театі*У) Щоиаіа. р -бѵос;] — [ — т^ѵ а7готсір.ѵ)-пѵ ІХа|Зоѵ]. Отсутствіе члена извиняюсь бы почти адъектнвнымъ характеромъ выраженія Аѵті отрат/]уо0. Если же склоняться къ донолненію въ 8 буквъ, то, но образцу прежней вставки Кнрхгоффа, пришлось бы читать въ концѣ: [ПЕр]1 та ^[і.боіа тсрау^ата [лу] и |ЗХа|3-?) і[лоі [хг[та тйѵ йтса]та)ѵ тгроѵоеТѵ еиетрефгѵ аѵті атрат"/)уо[0] [■/) ^оиХ-/]. 'О §]г (5[^](ход ( ). Не можемъ, впрочемъ, умолчать, что отъ предположительнаго начала 10-й строки до М (первой на фотолитогра- фіи ясной буквы) такое же пространство, какъ въ 13-й занимаемое текстомъ ^шхатааѵ. тсо>, т. е. мѣста на 12 буквъ; отсчитавъ навѣрное стоящая 5(6 Еі (?у]), мы получаемъ 7 въ остаткѣ. Не стояло ли; «[І7ге]1 — .г[АОІ — тгроѵогіѵ Ітсетргфгѵ аѵті <ттратѵ)'уо[0] [аруоѵті. 'О 8 е 5-?)][хо^5>? В о всякомъ случаѣ, не даромъ же ітрегітап передано черезъ оарооѵс. Вѣ- роятно, въ ару;/]' (ѵ. 13) и въ ар^Еіѵ (ѵ. 10) предвидѣлась надобность; ему дали фасцы (іп8І|піа власти), такъ какъ разрѣіпили дѣйствоватъ въ качествѣ облеченнаго ипрегшт'омъ. Вѣдь «сіесііі регтйіепзг) могло быть понято, какъ «сіейіі, пат дне (диапсіодиісіет) регтізіі еосіет Іетроге». Обращаемся къ строкамъ 1, 3 — 4 лат. наниси. Но сперва мы въ двухъ словахъ покончимъ съ мнимымъ пренятствіемъ нашему до- полненію ея 7-й строки, которое бы признали въ устраненіп всякого интервалла передъ рориіиз. Капризность, съ какой дѣйствовалъ рѣз- чикъ, разбивая изложеніе императора на параграфы, ' явствуетъ изъ множества случаевъ 2 ) и приводить къ заключенію, что было бы чрез- вычайно нераціонально подчинять, при реконструкціи оригинала, про- чія соображенія желанію создать систематичность интернункціи. Да и ') Кирхгоффа редакція гласила: ['Н а]і)[тгі ё]|іоі ё6[шкбѵ архпѵ ка]і тй бццота ■пгрй.тцсіта, ціі ті [аицр]^), ецоі |.іб[т(іі тшѵ 'йіт(і]та)ѵ ироѵоеТѵ ёттётре^еѵ Йѵті 'атратгіуо[0] [і 1 ; о0ѵк\і-|тос]. Тутъ послѣдпее' слово дѣйствительпо совершенно лишне, какъ замѣтилъ Бергкъ, ибо предшествуетъ ^ 5ё ййті^. Но если фраза начиналась съ тіері, то удѣленіе особаго мѣста субъекту главнаго иредложенія вполнѣ, кажется, сносно. ! ) Укажемъ только на Ьаі. 2, 5 -9: [§] [І1еги]т 'сопзиіагі сит ітрегіо Ійзігит [8 ]б1и8 Гесі С. Сеіі8огіп[о еі С.] Азіпіо соз. § дне') Ійзіго сепза зіті сіѵіит Е6тапбгіі[т сарііа] (ціасіга^іепз еепіпт тііііа еі сіиоепіа <;гі§шіа Ігіа т[і11іа. -Тегі;іи]т сопзиіагі сит ітрегіо Ійзігит соп1е§а ТіЬ. Сае[заге Гіііо Гесі] § 8ех. Ротреіо еі 8ех. Арриіеіо соз- И такъ, зпакъ § совершенно правильно впачалѣ пе поставленъ передъ именами ковсу- ловъ и стоитъ, напротивъ, передъ дио Іизіго. Но затѣмъ страпнымъ образомъ нѣтъ ин- тервалла передъ Тегііим (какъ доказываютъ размѣры дефекта), а § красуется передъ „8ех. Ротреіо"! Ср. также Моттз. р. 21 ай. Ъаі. 1, 23.