b000002059

— 564 — Систра встрѣла сиридц двора, Яіина встрѣла, сѣвцы отпиріа. Повила ИБО мать къ себѣ въ горницу. Ну, и стала иму мать все разсказываты «Твоя жива б... распутная, Твоя жива шельма-пьяница, Меды, вины всѣ распропила, Еоней твоихъ всѣхъ распродала, Соловей твоихъ всѣхъ распустила». Взялъ та сынъ саблю вострую, Срубилъ жинѣ, жинѣ голову. Голова ль моя съ плечъ свалилася, КіЪ коню въ ноги покатилася. Пашолъ-та сынъ ухалодной погрибъ: Меды, вины всѣ цѣлы стоятъ. Пашолъ-та сынъ ву конюшинку: Кони стоятъ сѣна-аБбсъ ѣдятъ. Пашолъ-та сынъ ва зеленай садъ: Салавья свдятъ вычпщаютца; Жиной иво выхваляютца; Пашолъ та сынъ къ сыну въ горницу. <Модчи-баю мае дитятко Теперь у тибя матири нѣтути, У мине маладца маладой жины, Толька есть у тибе адна бабушка, Да и та змія, змія лютая >>. Сабурово. Малоарх., сент. 1858-, 10. У отца у матери Зародились три дочери: Двѣ дочери счастливыя, А третья несчастная. Большая дочь говоритъ: < Отдай меня, батюшка, Въ Щигры за подъячаго» Другая дочь говоритъ: «Отдай меня, батюшка, Въ Москву за иосадскаго^; А третья дочь говоритъ: «Отдай меня батюшка, У Крымъ за Татарина». Большая дочь пріѣхала: ■«Не плачь по мнѣ, матушка, Не тужи, сударь батюшка, У мово у подъячаго Свѣчи невгасимыя; Всю ночь мастера сидятъ И льютъ перстни золотые На мои руки бѣлыя,

RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4