b000001646

- 299 ~ В-ь У II и УІІІ столѣтіи, когда Алексакдрійе кіЯ, Антіохійскій -л Іерусалимекій патріарзсаты подпали под*, владычество иусуяьиант., Квнстактинопольскій патріарха остался, можно сказать, еди'нственньши. ду- ховною главою всего христіанскаго востока. Онъ удер- жала это внБченіе и послѣ паденія ВизантІйскоЯ им» перік , то есть посл^. взятія ві, М53 году Константи- нополя турками. Покорихель Константинополя султааъ Мухамиедъ II признала тогдаюняго патріарха Генна- дія Схоларія главою всѣхъ "ракевъ", то есть хри- / стіанских-ь подданныхъ Турецкой имперіи, и притомъ главою не только въ ре дигіовномъ отношенік, но от- части и в-ь гражданскому. Прочіе патріархи удержали одикъ только пышный титулъ безъ соотвѣтствующаго ему значенія. В-ь течекіе нынѣшн яг о столѣтія предѣ- лк юрисдикціи Конетантинопольскаго патріарха значи- тельно сьузились вслѣдствіе образованія изъ разные частей его патріархата нѣсколькихті автокефальнызсь церквей: церкви Эляшскаго королевства, Славянскиэть, Молдаво-Валахійской }въ Румыне комъ королевствѣ| я, наконѳцъ, двухгь православныхъ церквей въ предѣлазгь Австрін - Сербской и Румынской. Но надъ всѣми прочи- ми православными подданными Турецкой имперіи пат - ріарх-ь Константинопольс кій до сихъ поръ удержива» еть свою прежнюю власть почти беэ'ь всякихъ ограни» ченій. Избракіе Конетантинопольскаго патріарха прхі- надлежить: і| Синоду., кри немъ находящемуся |объ кемъ мы с кажем-ь послѣ| и 2| народному собранію.