ібу БЬ. БЪ. іб8 Відпяискл, Бѣдііяжечкл, іі. ж. 6. ум. смятч. Бідиякъ, а. м. і. просгаопар. Бѣдііыіі, чесчастный человѣкъ. Вѣдокурвть, (біъйокурюу nuibj сов. дѣй. сбѣЪокуріапъ) гл. д. ф. просшоцар. Дѣлать бѣды, шалостп. Въдокуръ, а. м. і. Бидокурка, и. Иѵ.б. Прпчтіліощій бѣды другпмъ, плп исосгаерегающійся отъ бѣдъ. Вѣдствеііно, nap. Иесчасшпо, гнбсльно, опасно. Відствешіыіі, ая. ос. ■— пенъ, ппа. ппо. Несчасішіый, злополучиыи, опаспый, бѣдсгпвіе иаіюсящііі. В-ёдствіе, я. ср. іі. Прнк.іюченіе бѣдствеппое, злополучіс, исіцасіпіе. Відство, а. ср. 3. Тоже чгао біьЪствіе. Бѣдствовагь^ {6пддтвую} ешъ} ) гл. ср. 5і. Находигпься въ опасноспш, въ біідѣ. Корабль бгьЪствоваше f еже еокрТ' шгппгісл. Іои. I. 4Бяжішб, л. ср. 4. Бѣгъ, дѣйсшвіе бѣгущаго. Вижать, (бгъгуу бтъэісгішъ; совср, діінсш. побтъжатъ} ) гл. ср. і) ІІдшп скоро, поспѣшпо, сшремишелыю. і) Осшавлять какое мѣсто, укрывагаься, отлучаться своеволыю отъ до.іжпосгаи. 3) Говоря о жидкостяхъ, скоро, сильно тсчешъ. 4-) * Кого, ъего; отъ кого, отъ гего. Уклопягаьсл, усгараияшься. 5)' Говоря о цвѣтахъ употрсбляеіпся въ гарет ьемъ лицѣ н зпачнтъ : лпнять, пропадашь^ измѣпяшься. Нгьоісные цвптъг отъ солица бтгутъ. Віжкій, ая. ос. Говоря о салѣ: гаекучііг, скоро шаюіцій. Tiojcubc сало вссъма бтьжко. Пуш. Деп. 4- и. Бѣла, ы. ж. 6. стар. Тоже чгаб бѣ.іка, векша. На плтнадцатъ Ёерсіпъ плтъ бплъ. Усшав. Грам. Ц. loan. Васильевнча. Б-ілая рыг.ица. Salmobieucichlliys. Рыба. БѣЛАЯ РЬІСА. і) РОДЪ рТННОЙ РЬібы ВЪ КамчаіпкВ , ішѣющсй бй.іое шѣло и серебрпстуіо чешую : па стшѣ же бываютъ у нсе черныя продолговаілыя пестрипкп. а Всякал чсшуйчатая мѣлкая рыба? какъ то: окуіш, плотва и проч., въ разліічіе оліъ краспогг, подъ пазвапісмъ кошорой разумѣюшсл осешры, бѣлугн, севрюги и сшсрляди. БилАя рыбка. Біільчугъ: въ Каичаткѣ шакъ и а з ыв а ю шъ обыкііовеішую сельдь. Бѣлевьііі, ая. бе. Изъ бѣлп сдѣлашіыіі. БѢлегъ, а. и. і. стар. і) Зпакъ, пятио, біілый сгаруігь. Собори. go л. 7іа обор. і) Листъ за подписаиіемъ рукп Царской. ІТрол. Авг. і. Віілеііа, ы. ж. б. Hyoscyamus niger. TjaaBa, no опечищамъ расінуіцая. Бѣлеше, я. ср. 4. Дѣлапіе чего білымъ. Бялішько, пар. Доволыю бѣло. Бѣліховахо, nap. Съ нѣкоторою бѣлизлою. БілЁсовАТый, ая. ое. ■— еатъ, гаа. шо. Къ бѣлому цвѣшу подходящій. БІілестъ^ а. м. і. Такъ около Пспзы пазывается язь. Вѣлецъ, льціі. м. і. Вплйца, ы. ж. 6. Человѣкъ духовиаго звапія, въ ыопахи иепоспірнжеішый. БілЕХОпекъ, пька. иько. Очепь бѣлъ. Билёхопько, пар. Весьма бѣло. Б-іілпзпл, ьі. лс. б. Вѣлоіі цвѣтъ. Б-влило, а. ср. 3. Cerusa. Собствсшю шакъ пазывасшся свшісцъ посрсдствомъ уксуса въ бѣлую пзвесть нрсвращепііый, па вкусъ вяжуп^й. Біі.шлышкъ, а. м. і. і) Дѣлаіощій бѣ- ■іила. а) Въ Сл. языкѣ озпачаетъ ремеслешшка, которой чпсшіігаъ, моетъ и бѣлпшъ холсгаы, сукпа п проч. Ризы его блшс блещагцлсл, бтълызтъ.го, лко снтъгъ, ящтъхъ же ие люжсіпъ бтьлильпикъ убіьлити на зеліли. Марк. д. 3. Б*лнлышцл, ы. ж. 6. Сосудъ, въ кошоромъ держашъ, храпятъ бѣлила. Вфліілыіичііі, чья. чье. Бѣліілыіикамъ прішадлсжащій. Село бплилъпигъс, J&caiu 7. 5. Бхліілыюе дрёво. Въ Св. ГГіісапш спмъ рсчсігісмъ озпачаешся псстъ плп валекъ прц бѣлепіп холстовъ, сукопъ н проч. употрсбляемый. Лгце па хашъг и сткллішцъъ едаси оіи теои, послтъЪи илшши хоЪити ішжайшій, бгьлилъііаго Ърева. ІТритч. іЪ. Зі. Біліі.іыіый, ая. ос. Іѵъ бѣлпламъ отпосящійся, плп изъ бѣлилъ сосшаилеііпый. Біългигыіал ступка. Бплилъной пласіѣыръ. Біілплыія, п. ж. б. Мѣсшо, здапіе, гдѣ производшпся бѣлепіе льпа, терстц и проч. Биліільщпкъ, а. м. і. Ятьлйлъщгща, ы. л;. б. Тотъ, кто бѣлитъ. Вілііть^ {бп.ііОуйшъ^) гл. д. 78. Вѣлымъ дѣлашь, бѣлып цвѣшъ паводишь. і>>4лигчъ Ъоліъ. Билйіься^ гл. возвр. і) Бѣлымъ сшаповішіься, дѣлашься, пршшмаіпь па себя бѣлый цвѣтъ. а) Вѣлить самаго себя бѣ.шламп, паводишь па себл бѣлплами бѣлизпу. Вѣличіп. см. бтъліа. Вілій, ья. ье. і) Бѣлкѣ припадлежащш. а) Изъ шкурокъ бѣдокъ сосшоящіп,
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4